Читати книгу - "Всесвіт Початок, Вадим Мороз"

— Я знаю чудове місце за містом Харкова, може поїдемо додому на природу, заклад дуже гарний вам там сподобається, називається "Оазис", розмахуючи руками говорив Домінік.

Незабаром вся компанія вже була біля закладу “Оазис”, дорогою до нього за чотири години всі наспівалися і хотіли спокійно поговорити та провести час у більш спокійному місті.

 Домінік і Ян запропонували піти до басейну. Звісно, дівчата не були до такого готові, але ця ідея їх сильно зацікавила. Домінік звернувся до них:

— Дівчата, на рецепції ви зможете взяти одноразову білизну та все необхідне. Ми з хлопцями тим часом замовимо все потрібне й будемо чекати вас біля басейну.

Година за годиною час спливав дуже швидко. Вся компанія відпочивала, жартувала, і невдовзі Кетрін підняла тему довіри між парою – дівчиною і хлопцем. Костянтин, зацікавлений дискусією, втрутився та почав ставити запитання всім:

— А що таке довіра? Чи є в неї грані? Чи існує вона повноцінно між парою? І чому хтось із пари повинен просто довіряти? Адже ці люди виросли в різних умовах, з різним спілкуванням, навчанням, впливом батьків. Уявімо, що двоє незнайомих людей закохуються. П'ятнадцять чи двадцять років вони не були знайомі, а може й більше. З чого б їм довіряти одне одному сліпо?

Кетрін спробувала відповісти, але всіх зацікавила ця тема, і вони почали обговорювати її:

— Ну, в чомусь ти правий, але на початку стосунків ми десь авансом даємо ту довіру. Чи не так, Костянтине? Ти мені довіряєш? — запитала Кетрін.

— Так, звісно, але як знайомій, не більше. І ця довіра авансом, бо ти на разі дівчина мого друга. Я маю на увазі, що довіра апріорі різна у дівчини до хлопця та у хлопця до дівчини. Цінності і моральні принципи теж різні. Для багатьох хлопців зрада дівчини — це останнє, що можна пробачити, якщо взагалі можливо. Так само і для дівчат, але існує певна різниця. Дівчата — емоційні створіння, і зрада в них часто пов'язана з почуттями. Хлопці — прагматичні, вони вірять, що їхнє кохання вдома. Зрада, як правило, є симптомом інших проблем, і винні тут обидва партнери. Але всі ці стосунки, всі ці цінності формуються під впливом систем, які нас оточують.

Костянтин продовжив свою думку про те, як системи влади та економіки впливають на вибір партнерів:

— Ми живемо в світі, де пірамідальні системи керування, соціальні норми та економічні умови диктують те як ми будуємо стосунки. Дівчата прагнуть знайти чоловіка з грошима і статусом, бо це означає безпеку і стабільність майбутнього. Хлопці, у свою чергу, більшу частину життя намагаються вижити в цих системах, і коли вони їх підкорюють, вони часто стають подібними до тих, кого самі ж зневажали ще в підлітковому віці. Вони прагматичні, розуміють, що будь-які стосунки можуть закінчитися, і часто починають жити на повну після досягнення успіху.

— Тому хлопці, досягнувши вершин, часто або залишаються з сильною жінкою, яка підтримувала їх весь цей час, або стають ловеласами. Але це не завжди через їхній характер. Це результат того, як суспільство цінує статус і ресурси. Системи підштовхують нас до того, щоб ми робили вибір не на основі внутрішніх відчуттів чи бажань, а через зовнішній тиск. Ми обираємо партнера, бо він підходить за соціальними чи матеріальними критеріями, а не тому, що він справді наш.

Всі зосередилися на розмові, і навіть Мілана, якій стало дуже цікаво, попросила розвинути думку:

— Ну, наприклад, Наталія, як ти ставишся до того, щоб готувати сніданок для свого хлопця? Уявімо, що Домінік твій чоловік. Чи готова ти готувати йому сніданки? І чому це важливо для чоловіка? Це важко для тебе чи просто лінь? Чи, може, ти сприймаєш це як домінування з боку Домініка?

Домінік, Ян, Ілля та Адам одразу погодилися, що це важливо для них, але не через сам сніданок.

Наталія швидко відповіла:

— Але до чого тут довіра? Я не зовсім розумію тебе Костянтин. Добре, я відповім. Якщо чоловік мене кохає, то він потурбується про мій сон і здоров'я. Це повага до мене. І я не буду відчувати, що я просто для його комфорту в його житті.

— Ось саме про це я й говорю. Ми різні. Наше мислення дуже відрізняється. Але чому тоді на чоловікові стільки відповідальності? Забезпечити родину, прокидатися кожного ранку і робити все для комфорту дружини і дітей. Більше того, чоловік віддасть життя, якщо хтось посягне на його родину. То чому, знаючи це, тобі лінь приготувати сніданок? — запитав Костянтин.

— Починаю тебе розуміти, але до чого тут довіра? — знову запитала Наталія.

Мілана підхопила:

— Так, до чого тут довіра?

— Не в самому сніданку справа, — пояснив Костянтин. — Важливо те, що ти піклуєшся про свого чоловіка. Це означає, що ти зацікавлена в ньому як в обраній людині для свого життя. Це не просто турбота, це показник того, що ти справді хочеш бути з ним, від таких дій і виникає повага довіра від чоловіка. Багато жінок сьогодні не мають цього бажання, тому що вони розуміють легкість заміни партнера. А це вже породжує недовіру і не тільки. Ми часто робимо вибір не свідомо, а під тиском соціальних норм, статусу, ресурсів, які має той чи інший чоловік чи жінка. Соцмережі, системи влади та економіки змушують нас обирати партнера не через особисті почуття, а через те, що він чи вона "підходить" за зовнішніми критеріями.

— Ну, така собі заява, як на мене. Може, в тебе ще є аргументи? — запитала Наталія.

Костянтин звернувся до Домініка:

— Братику, ти зараз міг би відкрити телефон і надати доступ Наталії?

— Не розумію, навіщо, але окей, так.

— Наталіє, а ти зробиш те саме для Домініка?

— Ні, бо це мій особистий простір, і це не обговорюється.

— Що ж, ось і оцінка довіри між вами. По суті, ти, Наталіє, розумієш, що у тебе є контакти, які можуть не сподобатися Домініку. Проте Домінік, навіть маючи ці контакти, міг би їх пояснити. Я міг би навести ще багато прикладів, але, гадаю, це не потрібно і не зовсім зручно та коректно зараз. Тож прошу завершити цей діалог.