Читати книгу - "З часів неволі. Сосновка-7, Левко Григорович Лук'яненко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
ВИРОК
Ім’ям Української Радянської Соціалістичної Республіки
1963 року грудня 30 дня. Судова колегія в кримінальних справах Ровенського обласного суду, в складі:
Головуючого — Симонця О. П.
Народних засідателів — Белова, Лаговської А. М.
При секретарі — Александрович М. Г.
З участю прокурора Махаринця М. В.
Розглянула у закритому судовому засіданні в м. Дубно справу про обвинувачення Куриляка Степана Миколайовича, 15 квітня 1929 року народження, народився в селі Тур’є Бродівського району Львівської області, проживає в м. Дубно селище цукрового комбінату, українця, з селян, безпартійного, освіта 7 класів, раніше судився 27 квітня 1946 року Особливою нарадою при МВС СРСР за ст. 54-1а і 54-11 КК УРСР на чотири роки позбавлення волі і 25 січня 1951 року — Кзил-Ординським обласним судом за ст. 58-10 КК УРСР на 10 років позбавлення волі. 15 квітня 1955 р. Президією Верховного Суду Каз. РСР міра покарання знижена до п’яти років позбавлення волі і по амністії від 27 березня 1953 року від покарання звільнений зі зняттям судимості.
Розглянувши матеріали справи, допитавши підсудного і свідків Судова колегія
ВСТАНОВИЛА:
Будучи вороже настроєним до існуючого в СРСР суспільного ладу, Куриляк з метою підриву і послаблення радянської держави протягом 1962–63 років систематично серед робітників Дубнівсько-го цукрового комбінату проводив агітацію антирадянського змісту, зводив наклепи на радянську дійсність, на зовнішню і національну політику радянської держави, на життя робітників СРСР, вихваляючи при цьому життя і порядки, що існують у капіталістичних державах.
Так, 1962 року в присутності Окіпного і Синиці в приміщенні контрольно-розподільного устрою Куриляк доводив необхідність заміни в СРСР колективної системи господарства одноосібною системою ведення сільського господарства по типу фермерських господарств США.
В січні і травні 1962 року Куриляк зводив наклеп на політику Радянського уряду в питаннях роззброєння і скорочення збройних сил Радянського Союзу.
На початку 1962 р. Куриляк у присутності гр. Попелевича зводив наклеп на Комуністичну партію Радянського Союзу, на вчення марксизму, рівняючи його з релігійними догмами.
У квітні-травні 1962 р., вихваляючи життя і порядки в буржуазних країнах, зводив наклеп на радянську дійсність, на керівників ЦК КПРС і Радянського уряду.
У 1962, обговорюючи разом з робітниками дії “оасівців” у Франції та Алжирі, Куриляк висловився, що для боротьби з існуючими у Радянському Союзі порядками, необхідно утворити банди по типу ОАС.
Весною 1963 р. Куриляк в розмові з гр. Окіпним зводив наклеп на одного з керівників Партії і Уряду, опорочуючи його виступ перед працівниками літератури і мистецтва.
В розмові з гр. Синицею опорочував Радянську владу, висловлювався за організацію приватновласницького сектору у промисловості.
У липні 1963 року Куриляк серед робітників цукрового заводу зводив наклеп на рух за комуністичну працю у СРСР.
У вересні-жовтні 1963 року Куриляк у зв’язку зі Зверненям радянського уряду про економне розходування хліба і хлібних виробів, зводив наклеп на політику уряду СРСР, допускав наклепницькі висловлювання на адресу глави Радянського уряду.
У вересні 1963 р. серед учнів школи робітничої молоді Куриляк допускав наклепницькі висловлювання на життя робітників і колгоспників у Радянському Союзі.
1958, 1959 і 1962 років у листах до своєї знайомої Вархоляк А. І. та сестри Куриляк Є. М. в різкій формі зводив наклеп на радянську дійсність, на національну політику партії та на життя колгоспного селянства.
У пред’явленому обвинуваченні Куриляк винним себе визнав частково і пояснив, що дійсно він займався агітацією антирадянського змісту, був вороже настроєним до радянської влади, у зв’язку з тим, що вже 1946 і 1951 роках був двічі засуджений за антирадянську діяльність.
Що ж стосується висловлювань про створення організації ОАС та розпуску колгоспів Куриляк ці факти заперечує.
Судова колегія вважає, що інкримінований склад злочину Курп-ляку доведений повністю показами свідків Окіпного, Ковальського, Синиці, Попелевича, Гаврилюка, Юхимчука, Михащука, Ски-бицького, Косянчука, Собчука, Рудого, Орлова, Балабзовського, Тишкова, Хміля, Тимощука, Радевич та Вербпцької, а також письмовими доказами та висновком графічної експертизи.
Керуючись ст. ст. 323 і 324 КПК УРСР, Судова колегія
ПРИГОВОРИЛА:
Куриляка Степана Миколайовича на підставі ч. 2 ст. 62 КК УРСР на 8 (вісім) років позбавлення волі у виправно-трудових колоніях суворого режиму.
Міру запобіжного заходу Куриляку С. М. залишити попередню — тримання під вартою.
Строк покарання Куриляку С. М. рахувати з 31 жовтня 1963 року.
Стягнути з Куриляка С. М. 30 (тридцять) крб. судових витрат у доход держави.
Речові докази (а. с. 360) зберігати у справі.
Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду Української СРСР протягом 7 діб з дня вручення копії вироку.
Головуючий — підпис.
Н/засідателі — підписи.
Згідно: Головуючий — (підпис)
* * *
Прокуророві Української РСР
Від в’язня Куриляка Степана Миколайовича,
1929 р. н., що утримується у виправно-трудовому
таборі за адресою: Мордовська АРСР, станція Потьма,
п/в Явас, ЖХ 385/7
СКАРГА
30 грудня 1963 р. Рівненський обласний суд на підставі ст. 62 ч. 2 КК УРСР засудив мене на 8 (вісім) років позбавлення волі. Судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду УРСР 06.02.1964 р. розглянула справу у касаційному порядку і перекваліфікувала мої дії на ч. І ст. 62 КК УРСР і призначила мені п’ять років позбавлення волі у ВТК. Як вирок, так і ухвалу вважаю незаконними з таких підстав:
Суд написав у вироці:
“У січні 1962 року в приміщенні контрольно-розподільного устрою в присутності Окіпного і Синиці Куриляк доводив необхідність заміни в СРСР колективної системи господарства одноосібною системою ведення сільського господарства по типу ведення фермерських одноосібних господарств в США”.
Хоча з Окіпним і Синицею я давно перебував у ненормальних, натягнутих стосунках, хоча вони на протязі всього попереднього і судового слідства брехали на мене, як лише могли, але й вони передали розмову на суді не в тому дусі, як виклав її суд у вироці. У бесіді в присутності Окіпного і Синиці я міг згадувати доповідь Хрущова та приклади із знайомих мені колгоспів, а також, що в колгоспах ще й досі зустрічаються неподобства та недоліки, але я ще нікому не пропонував ліквідувати всю колгоспну систему. На підставі доповіді Хрущова я позитивно поставився до досягнень американського фермера Гарста, але я ніколи не тлумачив позитивної оцінки Хрущовим фермера як пропозицію ввести такі способи господарювання у нас. Свідки, власне, це й показали в суді, але під пером судді мій переказ критичних зауважень Хрущова трансформувався на агітацію за необхідність заміни колгоспів господарствами по типу американських ферм. Таким чином суть розмови, подана в перекрученому вигляді, і по-друге, вона
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «З часів неволі. Сосновка-7, Левко Григорович Лук'яненко», після закриття браузера.