Читати книгу - "Королева острова Мрій. Чужі береги, Олена Гриб"

– Не прохай про жалість, ти не особлива. Я спостерігав за іншими, – сказав він, безжально тягнучи мене вперед. – Ви всі слабкі, як кошенята. Що не так із цим світом?

– У ньому немає урлуків, – відрізала я на останньому подиху. – А у твоєму королівстві є люди?

Він не відповів, лише вказав на затягнуту туманом далечінь.

Не на море, яке ще зранку омивало острів Мрій з усіх боків. На суходіл.

Переді мною простягалися нескінченні землі – прибережні рівнини, зелені пагорби, закутані в хмари гори, тонкі нитки річок… Я дивилася на материк, не позначений на жодній карті світу, і квапливо вирішувала, як його поява позначиться на течіях, кліматі, торгових шляхах і тих суднах, що йшли в водах, які розступилися.

– Там чомусь надто порожньо, – дійшло до мене після першого шоку. – Чому?

– Можливо, тому що люди не здатні чекати свого короля десять тисяч років, – аж надто байдуже промовив Айлон.

– І не здатні пояснити це урлукам, що чекають завжди, – додала я, палко бажаючи, щоб лаорнієць висміяв мій здогад.

– Так, – крижаним тоном сказав він. – Урлуки багато чого не розуміють. Вони захищають королівську владу, територію та підданих. Саме у такому порядку. Їх не можна звинувачувати.

Я озирнулася. Люди внизу вийшли на сонячний майдан, але полохливо тулилися до будинків. З висоти піраміди їхні фігури здавалися маленькими та вразливими. Я не розрізняла обличчя, але знала: всі дивляться вгору, на істот з іншого світу, в чиїх руках чужі долі та життя.

– Володарю, я буду твоєю королевою, – сказала я тихо, – але коли ти перестанеш мене потребувати, то відпустиш без жодних умов.

– І це все? – посміхнувся Айлон, знімаючи шолом і ховаючи його в нікуди. – Домовились.

– І мені потрібен урлук, – продовжувала я впевнено, бо ухвалила найважливіше рішення у своєму нинішньому житті. – Всього один вічний воїн. У мене залишилося кілька незавершених справ, розумієш? Вони не варті уваги короля, але коли я знову стану Вайолою лін Артен, то займуся ними насамперед.

– Для тебе це так важливо? – Лаорнієць дивився з подивом. – Що може бути важливішим за безмежну владу?

– Давнє непорозуміння, – відповіла я, згадуючи Ламбе та Ілінор Роу. – Нерозкритий злочин. – Перед очима з’явилися Аєрські острови. Тато, Астор, професор Жуко… Я залишила їх, втекла як найгірша боягузка. – Одна безкарна мерзота. – На мене ніби повіяло солодким запахом уку-ука і морозним повітрям Діона. – І клятва, яку я маю виконати. – Змучений шепіт Артура Доріуса ніколи не піде з моєї пам’яті. – Ти маєш рацію, я не особлива. Мені потрібна допомога. Позичиш урлука?

– Так.

Це була не поступка. Я глянула в очі Айлону і прочитала в них якесь дивне передчуття. Він теж вирішив щось для себе! І він хотів нав’язати мені своє смертоносне творіння. Якби я не попросила про це, король сам запропонував би послуги урлуків. На що я взагалі підписалася?

– Гей, дика острівна жінко, у нас ділові стосунки. Не переоцінюй себе.

– Мені однаково. – І це була чиста правда. – Моя ціна – свобода та урлук. Влаштовує, повелителю?

– Не продешеви, королево, – відрізав Айлон. – Коли ти відчуєш смак влади, то захочеш набагато більше.

– Може, й захочу, – погодилась я. А хто б не захотів? – Але ти даси мені лише свободу та урлука. Що тут незрозуміло?

– Я запам’ятаю, – відповів лаорнієць після важкої паузи. – У мене дуже надійна пам’ять.

Гроза йшла геть, на горизонті з’явилося біле вітрило «Принцеси півдня»… Мій корабель повертався цілим і неушкодженим. Я усміхнулася сонцю і подумала, що це добрий знак. Вайолі лін Артен не обов’язково страждати через розбіжності її бажань і можливостей. Час брати від життя все, що воно пропонує, і не зважати на ціну. Вона завжди надто висока.

Продовження пригод Вайоли (детективне фентезі "Королева острова Мрій. Рідний край") буде трохи згодом.

Якщо вам сподобалась ця історія, будь ласка, не забувайте про «вподобайки» та коментарі. 

Щоб дізнаватися про новинки, підписуйтесь на мою авторську сторінку і приєднуйтесь до мене в соцмережах.

Приємного відпочинку в чарівних світах!

Якщо маєте можливість, будь ласка, донатьте ЗСУ і волонтерам.

І, будь ласка, завжди пам'ятайте про те, що #RussiaIsATerroristState

Кінець