Читати книгу - "Мудакам тут не місце"

правила «мудакам тут не місце», воно вказало б Ітану на двері ще рік тому. Тож далі я перейду до того, як впровадити в життя, підтримувати й безпосередньо застосовувати це правило.

Погана новина полягає в тому, що ці гнобителі коштують організаціям набагато більше, ніж зазвичай усвідомлюють їхні лідери й інвестори. Утім є й добрі новини. Якщо ви доклали власні зусилля, щоб у своїй організації запровадити правило «мудакам тут не місце» і дотримуватися його, ви можете заощадити купу грошей і вберегти себе, своїх працівників, їхніх друзів і родичів від безлічі страждань.

Якою є ЗВМ у вашій організації?

Чинники, які необхідно брати до уваги, обчислюючи

загальну вартість мудаків для вашої організації

Шкода, заподіяна жертвам і свідкам

• Відволікання від виконання робочих завдань — більше зусиль докладається для того, щоб уникати небажаних зустрічей, давати раду з їхніми наслідками й уникати звинувачень; менше зусиль присвячено виконанню самих завдань.

• Знижена «психологічна безпека» і пов’язана з нею атмосфера страху підривають ініціативу співробітників, їхнє бажання іти на ризик, засвоювати уроки з власних невдач, учитися на помилках інших людей і відверто обговорювати проблеми — чесність за таких обставин не може бути найкращою політикою.

• Втрата мотивації та активності у виконанні роботи.

• Спричинені стресом психічні і фізичні захворювання.

• Можливе порушення процесів мислення.

• Поступове перетворення жертви на мудака під впливом тривалих знущань.

• Прогули.

• Плинність кадрів з огляду на образливе ставлення керівників і поведінку колег, більше часу, проведеного на робочому місці в пошуках нової роботи.

Біди сертифікованих мудаків

• Жертви і свідки не наважуються допомагати їм, співпрацювати з ними та повідомляти їм погані новини.

• Помста з боку жертв і свідків.

• Нездатність реалізувати власний потенціал в організації.

• Приниження, коли їх «витурюють» з роботи.

• Втрата роботи.

• Довготривала шкода власній кар’єрі.

Негативні наслідки для керівництва

• Час, витрачений на утихомирення, заспокоєння, консультування або дисциплінування мудаків.

• Час, витрачений на заспокоєння співробітників, які стали жертвами мудаків.

• Час, витрачений на заспокоєння зовнішніх контрагентів — клієнтів, контрактних працівників, постачальників та інших важливих партнерів, які також стали жертвами мудаків.

• Час, витрачений на реорганізацію відділів і команд із метою мінімізації шкоди, заподіяної мудаками.

• Час, витрачений на співбесіди, підбір і навчання людей, що замінюють мудаків і їхніх жертв, які звільнилися.

• Емоційне вигоряння, що призводить до зниження відданості компанії та зростання фізичного виснаження.

Витрати на юридичні питання та HR-менеджмент

• Витрати на тренінги з управління гнівом та інші психологічні консультації для перевиховання мудаків.

• Юридичні витрати на штатного та позаштатного юрисконсультів.

• Виплати за успішними судовими позовами жертв.

• Виплати за успішними судовими позовами мудаків, звинувачених у неправомірній поведінці (особливо за позовами про їхнє незаконне звільнення з роботи).

• Оплата допомоги для керівників: психологам, внутрішнім і зовнішнім консультантам, тренерам.

• Витрати з медичного страхування.

Коли правлять мудаки: негативні наслідки для організацій

• Уповільнення розвитку в усталених системах організації.

• Зниження рівня інновацій і креативності.

• Послаблення співпраці і згуртованості.

• Зниження ініціативності.

• Порушення внутрішньої співпраці.

• Збитки, пов’язані з помстою жертв, спрямованою на організацію.

• Порушення співпраці з партнерськими організаціями та особами.

• Підвищення цін із боку організацій-партнерів — як «бойова плата» за роботу з мудаками.

• Зменшення можливостей залучати найкращих і най­яскравіших спеціалістів.

Розділ 3. Як запровадити правило та підтримувати його ефективність

Багато організацій запроваджують правило «мудакам тут не місце», деякі з них роблять це з більшим завзяттям, ніж інші. Та в багатьох компаніях із присутністю сертифікованих мудаків миряться, утім лише до певної міри. Таким негідникам сходить із рук їхня пересічна мерзенна поведінка, завдяки їй вони навіть можуть заробити похвалу і гроші. Правило зазвичай застосовують лише до запеклих мудаків, яких карають, «перевиховують», а згодом і виганяють, якщо менш радикальні заходи не спрацьовують. Уявне розмежування між звичайним і запеклим мудаком залежить від місцевих примх і звичаїв. «Супер-мудаку» подекуди надають цей титул лише після того, як він уже обійшовся організації в кругленьку суму, довівши співробітників до сказу, створивши жахливий піар і наразивши компанію на значний юридичний ризик. Утім навіть за таких обставин зграї мерзотників продовжують виходити сухими з води і залишаються безкарні.

Таку поблажливість, без сумніву, застосовували й до Ітана, розгнузданого менеджера з продажів, про якого вже йшлося у другому розділі. Керівництво не планувало звільняти цю «зірку», що принижувала колег, але, зрештою, очільникам набридли інтриги Ітана, і вони вирішили задокументувати витрати на його агресивні й необачні дії та стягнути їх із бонусу цього паскудника. Однак топ-менеджмент компанії і надалі не вживав жодних заходів проти мудаків. Організації, схильні до звеличення зарозумілих негідників, наприклад, спортивні команди, можуть навіть опинятися в кризовій ситуації, коли суперзіркові тренери чи гравці стають настільки деструктивними, що їх карають і звільняють.

Скажімо, те, що сталося з Бобом Найтом, легендарним тренером баскетбольної команди університету Індіани. Зрештою президент університету Майлс Бренд у вересні 2000 року після інциденту зі студентом на ім’я Кент Гарві звільнив Найта. Як повідомляється, Гарві прогулювався студмістечком і, побачивши тренера, гукнув: «Гей, Найте, як справи?». Студент стверджував, що Найт грубо вхопив його за руку і вилаяв за погані манери. Натомість Боб Найт запевняв, що студент перебільшує цю ситуацію. Однак президент університету оголосив, що баскетбольного тренера звільнено за «приклад неприйнятної поведінки». Бренд назвав Найта «зухвалим і ворожим» і заявив, що той демонстрував «постійне небажання» працювати в межах засадничих стандартів їхнього навчального закладу. Керівники університету Індіани терпіли витівки Найта протягом десятиліть. Його не звільнили навіть 1997 року після звинувачення у тому, що він під час тренування душив одного зі своїх гравців (це було зафіксовано на відеоплівці й показано телеканалом «Сі-Ен-Ен / Спортс іллюстрейтед» у березні 2000 року). Але зараз адміністрація університету донесхочу наситилася шкодою, заподіюваною репутації навчального закладу спалахами гніву Найта, і нарешті виставила його за двері.

У 2005 році Террелл Овенс, гравець команди з американського футболу «Філадельфійські орли», заплатив за свою зарозумілість, невпинне поливання брудом товаришів по команді (він публічно звинуватив «утомленого» квотербека Донована Макнабба у поразці команди в Суперкубку 2005 року) і очевидну нездатність контролювати свій гнів (зокрема, йдеться про бійку з функціонером команди Г’ю Дуґласом). Наприкінці 2005 року керівництво «Філадельфійських орлів» тимчасово відсторонило його від тренувань за «поведінку, яка шкодить команді», і дало ясно зрозуміти, що не бажає його повернення. Натомість Овенс намагався вигородити себе, стверджуючи, що був зневірений через те, що відчував «неповагу» з боку товаришів по команді.

Таким людям, як Овенс і Найт, довго майже все сходить з рук, бо, принаймні у Сполучених Штатах, ми охоче сприймаємо кліше на зразок: «Лише перемога, і ніщо інше» та «Друге місце дістається першому переможеному». Насправді ж Найта незабаром найняли тренувати баскетбольну команду Техаського університету, а Овенс уклав контракт з «Далласькими ковбоями» на 25 мільйонів доларів, разом з бонусом за підписання у розмірі 5 мільйонів доларів. Як сказав мені один топ-менеджер і венчурний капіталіст, неписаним стандартом в американському спорті, бізнесі, медицині й науковому співтоваристві є така аксіома: «Що частіше ти маєш рацію і виграєш, то більшим мерзотником можеш бути». Він стверджував, що хоча в більшості організацій