Читати книгу - "Твій найгірший ідеальний, Настя Левченко"

Розділ 10: Несподіване відчуття

Катя завжди вважала себе розумною та раціональною людиною.

Вона приймала виважені рішення, не дозволяла емоціям впливати на роботу та, найголовніше, ніколи не закохувалася в чоловіків, які її дратують.

Тож чому зараз у неї в животі все стислося, коли вона побачила Марка… з іншою жінкою?

Це сталося випадково.

Вона вибігла з офісу, щоб швидко купити ланч у сусідньому кафе. Осінній Львів був наповнений людьми, запахом гарячої кави та легким туманом, що клубочився над дахами.

І саме там, на розі площі Ринок, вона його побачила.

Марко стояв, розслаблено спираючись на перила літнього майданчика ресторану, а навпроти нього — висока брюнетка в червоному пальті.

Вона сміялася, кокетливо відкидаючи волосся назад.

Марко щось їй говорив, і Катя помітила його фірмову усмішку — ту, яку він використовував, коли хотів зачарувати когось.

Вона не могла відвести погляду.

Її пальці міцніше стиснули паперовий стаканчик із кавою.

Чому це тебе хвилює? Це не твоя справа.

Але всередині було якесь огидне відчуття.

Роздратування.

Або…

Ревнощі?

Катя скривилася.

Ні, це не воно. Просто він веде себе, як завжди. Ніби всі жінки навколо — його персональні фанатки.

Але вона не могла ігнорувати, як щось стиснулося всередині, коли брюнетка доторкнулася до його руки.

І найгірше було те, що Марко не відсторонився.

Навпаки, нахилився ближче.

Все. Досить.

Катя розвернулася й швидким кроком пішла геть.

Вона не дозволить собі думати про це.

Не дозволить собі відчувати цього.

Але думки ніяк не йшли з голови.

Чи завжди він так дивився на інших жінок?

І чи дивився він так на неї?

Коли вона повернулася до редакції, її настрій був гіршим, ніж вранці.

Катя впала в роботу, ігноруючи все навколо.

Аж поки не почула, як поруч з’явився Марко.

— Ти сьогодні якась напружена, — зауважив він, сівши на сусідній стіл.

Катя навіть не підняла очей.

— У мене багато справ.

— Ага. — Він уважно подивився на неї. — Щось сталося?

— Нічого.

Він нахилив голову.

— Ти впевнена? Бо виглядаєш так, ніби готова когось убити.

Вона нарешті зустрілася з ним поглядом.

Його очі були спокійні, трохи грайливі.

Але все, про що вона могла думати, — це червоне пальто тієї жінки.

Катя стиснула зуби.

— Це точно не твоє діло, Марко.

Він підняв брови, явно заінтригований.

— Ого. Хтось сьогодні дуже колючий.

— Відчепися, — сухо відповіла вона, повертаючись до ноутбука.

Марко ще кілька секунд дивився на неї.

А потім тихо сказав:

— Якщо колись захочеш розказати, що тебе так вибісило — я поруч.

Катя напружилася, але нічого не відповіла.

Він пішов, а вона ще довго сиділа, втупившись у екран, і не могла зосередитися.

Бо вперше за весь цей час вона зрозуміла:

Її таки хвилює, з ким проводить час Марко.

І це була катастрофа.

 

 Дорогі читачі! 

Дякую, що продовжуєте читати цю історію разом зі мною! Чи відчули ви напругу в цьому розділі? Як гадаєте, що саме Катя зараз переживає — ревнощі чи просто роздратування? 

Не забудьте залишити свої думки в коментарях! Ваша підтримка дуже важлива для мене. Також ставте, якщо вам подобається ця історія, і підписуйтесь, щоб не пропустити нові розділи! До зустрічі в наступному розділі! 

З теплом, ваша Настя))

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍