Читати книгу - "Сьома команда, Діана Козловська"

— Я кохаю тебе! — не витримує Хіната, волаючи зізнання на всю галявину. — Кохаю так сильно, що здається, моє серце ось-ось зупиниться!

Очі Наруто… такі осяяні та виразні. Він ціпеніє від шоку, заклякаючи на місці через настільки раптове зізнання. Його погляд такий ошелешений, що складається враження, наче Хінаті вдалося вибити ґрунт з-під його ніг! Вона зізналася йому на очах присутніх, плачучи від того як боляче крається в неї на серці.

Чому він й досі мовчить? Через таку затягнуту паузу мені стає ніяково! Що якщо це зізнання змінить його почуття?

Користаючись нагодою та заціпенінням Наруто, Хіната хапає його за воріт футболки та щосили притягує до себе, аби насильно поцілувати хлопця, якому вона щойно зізналася! Моє серце завмирає у грудях, а подих перехоплює від хвилювання.

— Не дивись, — тихо промовляє Сасорі, закриваючи мої очі своїми крижаними долонями.

— Ні! — викрикую я чи то від страху, чи то від холоду чужих рух.

Я бачу як Хіната зупиняється в лічених сантиметрах від обличчя Наруто, адже хлопець не дозволяє їй поцілувати себе. Він відсторонюється та ледве чутно для спостерігачів промовляє: «Пробач».

— Агов, діти! — дзвінкий голос Джираї-сама раптово привертає нашу увагу. — А ось і ми!

Через всі ці пристрасті ми навіть не помітили як до нас підійшли дорослі: дирекція, наші куратори та батьки деяких учнів. Я бачу й свою маму, яка уважно спостерігає за нами поруч з вчителем Какаші та Цунаде-сан. Що? Все скінчилося? Вони знайшли нас ось так просто?

— Ми не встигли вам розповісти, — з усмішкою промовляє Сасорі. — Клан Кетсукі звинувачено у викрадені неповнолітніх та шахрайстві у проведені офіційного конкурсу. Нарешті можна зітхнути з полегшенням, еге ж?!

— Нарешті? — перепитую я, не вірячи словам товариша та тому, що бачу на власні очі.

Невже дорослим вдалося зробити це? Все скінчилося? Чому я не вірю в це? Або мені просто не хочеться вірити?