Читати книгу - "Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер"

Дядько Нік прокрутив ключ із білого золота, який носив на шиї, і важкі двері відчинилися. По той бік було так багато простору, що Дженніфер здивувалася: камін із темного мармуру був чорним від сажі, поруч із ним стояв довгий дерев'яний стіл у формі ромба і чотири височенних книжкових шафи. На невеликих поличках, що ніби виростали зі стін, розташовувалися різного виду дерев'яні скриньки, виконані з приголомшливою філігранністю, інкрустовані дорогоцінним камінням. Химерні малюнки на стінах відсилали до середньовічних часів, тут зображували високі замки, портрети людей у кумедних конусоподібних головних уборах, та різних тварин у коштовних нашийниках. Були на деяких стінах і полотна в позолочених рамках, це були старовинні, якщо не древні картини з письменами. Створені від руки, портрети царських осіб, а також кілька гобеленів. Фарба місцями облізла, але малюнки чудесним чином зберегли свою форму і колір, хоч і були нанесені багато років, якщо не століття тому. Дженніфер уважно оглянула гобелени.

–Це, що Ельга? – здивувалася схожості дівчина.

Нік усміхнувся.

–Вона дочка Верховного Короля й брала активну участь у зовнішній і внутрішній політиці Ґотліна.– відповів Нік.

–Скільки ж їй років?

–Років двісті, плюс мінус.– знизав плечима він, викликавши регіт Дженніфер.

Дядько Нік підійшов до шафи і дістав велику дерев'яну лаковану скриньку з кованими квітами. Він відкрив її тим самим ключем, яким відчинив двері, і дістав звідти велику важку книгу. Обкладинка була обтягнута темно–фіолетовим оксамитом із прошитими наскрізь шкіряними шнурами символами, у центрі обкладинки розташовувався великий кристал аметисту.

–Що це?

–Це Книга Доль. Єдина у своєму роді. Ельга передала її мені на збереження, до цього вона багато століть зберігалася в ґотлінських архівах.

–Що таке Книга Доль?

–Зібрання всіх відомих передбачень, створених нашим родом. Цю книгу неможливо прочитати до кінця. Кожне нове прочитання видаватиме інші думки, викладені коли–небудь родом Яснооких. Оскільки ти пряма спадкоємиця, про тебе її останнє передбачення.

–ЇЇ?

–Так. Рамона Вінсент була першою з клану Яснооких.

Він вказав пальцем на гобелен біля столу.

Дженніфер уважно роздивилася зображення жінки з суворим виразом обличчя, що сидить на троні. Її волосся було зв'язане в тугу косу, голову вінчала залізна корона, холодні блакинті очі уважно дивились вперед.

–Вона була герцогинею Похмурого лісу і дуже сильним магом ясновидіння. В її владі був похмурий ліс і селище, розташоване поруч із ним.

–Що ж... прямо глянь на неї, одразу видно – відьма.

–Вона передавала свій дар через ген блакитних очей. Ось чому чистота роду була така важлива.

–Чистота роду?

–Зрозуміло, окрім неї в нашому роду майже не було магів, не рахуючи мене і тебе, і...

–Що значить чистота роду, Ніку? – захвилювавшись запитала вона.

–Господи, ти не так зрозуміла! Свою силу вона завжди пов'язувала з блакитними очима, тому кожен член сім'ї передавав спадкоємцям чітку установку: продовжувати рід винятково з володарями блакитних очей.

–До чого такі заморочки?– не розуміла вона.

–Останнє видіння стосувалося тебе. Ти успадкувала всю її силу. Кожен член клану був зобов'язаний наблизити Рамону до тебе, наскільки міг.

–Безглуздя якесь...

–Вона передбачала, що п'ятий її нащадок жіночого роду, другого березня, в ніч сьомого місячного затемнення отримає її дар у повній своїй силі. А через 5 ночей цей дар або зруйнує прокляття, або накладе ще одне.

–Як я можу бути п'ятою спадкоємицею, якщо вона жила чорт знає коли?

– Рамоні було вісімсот три роки, коли народилася її дочка – Ровенна, вона була першою спадкоємицею, у свою чергу дала життя двом синам. В одного з них народилася дочка – Габріелла, це друга спадкоємиця, яка стала мамою п'ятьом синам. Кілька поколінь у клані яснооких народжувалися тільки чоловіки, аж поки в одного з них, уперше за довгий час, народилася донька – Аллегра, третя спадкоємиця, яка, своєю чергою, дала життя твоєму дідусеві Робертові, в якого двоє синів – я, Бред, і донька – твоя мама – четверта спадкоємиця. Ти, Дженніфер – п'ята спадкоємиця клану Яснооких. 

–Я вже заплуталася в цій Санта Барбарі.– потерла скроні дівчина.

–Ти вже відчуваєш свій дар. І завтра він стане яснішим.

–Чому ти не говорив мені про це? Хіба не було простіше підготувати мене з дитинства?

–Дар яснооких непростий. До нього не можна підготуватися заздалегідь. Коли видіння частішають, ти сама розумієш, що відбувається. Я просто чекав, коли це станеться.

–І як ти знав, що це станеться зараз?

–Дар зміцнюється до дня його настання на повну силу. Плюс особливі обставини... можуть послужити каталізатором.

–Кому вигідно, щоб я отримала дар?

–Що? – не зрозумів Нік.

–Якщо потрібно було прискорити входження в силу, значить Кріса вбили, кому це потрібно? – задумалася вона.