Читати книгу - "Пригоди бухгалтера Іри, Ярина Чорна"

Дівчата розсміялися і пішли в будинок варити какао та пити його з зефірками. Їм було дуже добре разом.

 

На вечерю Іра купила собі блакитну сукню вільного крою, її вагітність була помітна. Проблеми були із Лідою, бо коли вона скинула кепку, то Іра побачила що раніше пофарбоване волосся відросло, і тепер до срібних очей додалося срібне волосся. Вони довго думали як сховати відродщене коріння, щоб ніяка магія не змогла виявити таку Лідину таємницю, Іра торкнулася рукою до її волосся, уявила що Ліда білявка, і за мить її волосся стало біле. Її пасував такий колір, сиві очі, біле волосся, ніжний рум'янець. Підібрали стильну сукню ніжно - рожевого кольору, з відкритими плечима, срібні туфлі та сумочку. Ліда була справжня красуня, ну таточку тримайся, сьогодні ти побачиш, те що вже відчуваєш.

 

Іра замовила таксі, не йти ж через ліс. Готель сіяв від великої кількості вогнів, все подвір'я перед готелем було забито автомобілями. Іра увійшла в хол готелю, гостей було дуже багато. Іра пошукала очами Ліду, а та вже її побачила та йшла назустріч. Вони як і домовлялися, старалися не висуватися, обходили великі скупчення гостей, шукали столик, який був би подалі від центру. І вже коли майже знайшли, Іру гукнула княгиня, її також запросили.

Рино, ходіть до нас. Чого ви стіни підпираєте.

Іра почала махати головою, що не хоче, але княгиня сама пішла до них. Вона спочатку подивилася на Ліду, ніби щось згадувала, а потім звернулася до Іри:

Такі молоді і гарні дівчата мають бути в центрі, а не стіни підпирати ніби старі бабки. Пішли за мною.

 

Вона розвернулася та пішла до центру, а дівчата позаду неї. Обидві були не раді такому розвитку подій. Коли підійшли до компанії в якій була княгиня,то побачила там генерала та ще кількох магів, яких вона вилікувала. Стало трохи спокійніше, бо в цій компанії в них не буде проблем. Маги були раді бачити Іру, вони дякували за порятунок, але Іра попросила їх не афішувати це. І вони стихли. І вже коли майже заспокоїлася, то в натовпі побачила всіх дорогих їй людей. Мама, бабуся, Яхо, Фома, вітчим, Пава, тато і він її Даріо. Серце стиснулося від болю, вона відвернула свій погляд від них. Це побачила Петра, вона нарешті зрозуміла хто є Рина, підійшла взяла за руку і на вухо тихо сказала:

Тихо, ша. Не дивись в їхню сторону, зараз я виведу тебе подихати повітрям. Боже та що ж сталося між вами, що ти аж зовнішність змінила.

Вона махнула Ліді, і вони втрьох пішли на вулицю. Там присіли за столик, офіціант подав напої та тістечка.

Дихай, ще не вистачало щоб ти народила . Ще трохи зарано.

Іра відпила холодного напою, сльози застигли на очах. Петра не відпускала її руку, а Ліда з іншого боку сиділа і ніяк не могла зрозуміти, що сталося.

Хвилин через десять вона заспокоїлася, але тут на горизонті намалювався Георг, він шукав Ліду. Він зупинився неподалік від них, та дивився на Ліду, ніби побачив вперше, так тату, це вона - твоя доля, але ти ще цього не розумієш. Георг присів до них за столик, офіціант також подав йому напій, він відкрив та сказав:

А що це ви полишили всіх, я саме урочисто відкривав готель?Рині стало погано. Ви ж розумієте в якому вона стані. Там багато народу, немає чим дихати.Так,не подумав. Там розпочинаються танці. Ліда я вирішив розпочати цей вечір з тобою, бо саме ти стала причиною відкриття готелю. Не відмовиш?

Ліда сиділа не жива не мертва, в неї не було слів. А Георг вже встав з стільця та подав їй руку, Ліда трохи подумала , а потім прийняла запрошення, і вони пішли в готель. 

 

Отже ти Іра, донька нашого імператора. Ти знаєш, що вони тебе шукають?Знаю.І що думаєш, вони тебе не знайдуть?Знайдуть.То може краще показатися їм?Ні, я не готова.Як скажеш, я з тобою, щоб ти не вирішила. Пішли подивимося, як твій татусь пропадає. І Ліда, я десь бачила вже її.Ви не могли її нігде бачити, вона з Землі. Це я її сюди перенесла.Дивно, я запам'ятатовую обличчя. Невже помилилася? Ну пішли.

 

В центрі залу танцювала лише одна пара. Імператор Георг і адміністраторка готелю Ліда. Їхній танець зачаровував, вони наче плили , їхні тіла повторювали вигини, ноги не торкалися підлоги, очі в очі. Це було так прекрасно, що всі стояли і дивилася зачаровано на двох танцюючих, які ще не зрозуміли, що всі зірки світять лише їм.

 

Далі танцпол захопили всі охочі,  а дівчата всі втрьох пішли за столик до магів. Вечеря пройшла більш менш спокійно, до одного тосту. Коли Георг попросив генерала Дорена виголосити тост, він сказав таке, після чого Ірі не залишилося виходу, він сказав:

Ваша величність, я знаю, що сьогодні не свято нашої перемоги, ми вчора всі святкували разом з вами в столиці. Але сьогодні тут з нами, є та якій я і мої товариші будемо до віку в боргу.

Нас лікували тисячі магів, ми вдячні їм, але вони за це отримували за це гроші, і не погані. Але з'явилася вона, яка не питала навіть імені, не просила грошей, не вимагала магічних клятв. Вона просто посміхнулася і врятувала нас від вірної погибелі. І сьогодні я генерал Дорен приношу магічну клятву на вірність нашій рятівниці.

І він підійшов до Іри , став на коліна перед нею, щось прошепотів, і на її руці з'явився браслет магічного клятви. І в цей момент її зовнішність змінилася, вона стала Іриною Атаман. 

Іра! - цей вигук вона почула і побачила як в її бік зірвалися з-за столів її рідні, але не була готова до цієї зустрічі і просто розчинилася.