Читати книгу - "Втрачене серце духа, Олександра Метафор"

— На живого духа?! Кого завгодно, Ганні, не мене! Я — медіум, а не коуч. — Жінка мовчала, тож я ризикнула запропонувати: — Минулого разу ти казала, що Марк непогано проявляє себе. Нехай він розбирається, чому живий дух відокремився від тіла.

Марк був німецьким медіумом-телепатом, який не тільки не вирізнявся сильним талантом, а й нерівно дихав до самої Берегині, навіть знаючи її справжній вік. Одна біда — п’ятдесятирічний чоловік був не до смаку любительці юних тіл. Тому вона його старанно уникала, попри сильний вроджений дар медіума.

— Дуже смішно, Ася, я до тебе по-людськи, — пішла грати на моїй совісті.

— Після стількох років ти все ще намагаєшся мною маніпулювати?

— А що мені залишається робити! — вона закотила очі й зам’яла руки. — У мене така ніжна справа, а ти братися не хочеш.

Варто сказати, що Каю наша бесіда зовсім не подобалася. Він стояв у протилежному від Ханні боці й уважно стежив за моїми рухами. Він не ставив запитань і не обурювався, але я майже фізично відчувала смуток, що виходив від нього. Чортів зв’язок із медіумом.

— Розповідай, — вимушено зойкнула я і відчула прилив радості з боку духу.

Ганні задоволено хмикнула, а потім подивилася на Кая, і посмішка стерлася з її губ. Вона відкашлялася, похитала головою, і підсунулася до мене ближче, щоб слова долинали тільки до моїх вух. Я вже не злилася. Майже.

— Він опинився у Світі сновидінь з іншими мертвими духами, — понизивши голос говорила жінка, — загублений такий. Я до його тіла, а воно живе! І так намагалася повернути його, і сяк, ніяк!

— А що сам Кай? Ну, тіло?

— Займається звичайними справами, — вона знизала плечима, — тільки в очах блиску немає. Без душі він, Асю, живий мрець.

Я похитала головою на слова жінки. Живий мрець — це жахливо, але як мені йому допомогти? Звісно, Ганні з висоти досвіду й життєвої мудрості видніше, кому доручати справи, але я помітила, що вона часто користувалася своїм ставленням і призначала не завжди так, як слід було б. Просто в моєму випадку призначення було абсолютно марним.

— Його справа вже була у Фредді, — зовсім уже сумно сказала жінка.

— Фредді з Бермінгема? — мої очі поповзли на лоб. — Найкращого знахаря останнього тисячоліття?

Хранителька приречено кивнула.

— Якщо він не впорався, то я… — Від шоку я навіть на мить перестала обертати ложкою, змусивши жінку померкнути.

— Ти — остання надія Кая, — обурено дивлячись на ложку, відповіла Хранителька. — Ніхто так не розуміється на духах та їхніх проблемах, як ти. Фредді може й талановитий, і сильніший, як медіум, але його підходи надто консервативні. Ти ж у нас інноваційна робітниця із цілою текою креативно закритих справ.

Кожне з яких стосувалося мертвих, а не живих.

— Якщо не повернути його дух назад, то він так і застрягне між двома світами, — навела останній аргумент Ганні.

Читай, Асю, між рядків: якщо ти йому не допоможеш, то він літатиме світом і створюватиме тобі більше проблем, ніж ти собі навіть можеш уявити.

З іншого боку, Ганні прийме моє рішення, якщо я відмовлюся. Зніме з нас астральний зв’язок, пошукає йому іншого медіума і… Знову скоса глянула на чоловіка, який розгублено пройшов у сусідню кімнату.

Кай був украй зарозумілим і настирливим типом, з комплексом бога й майстерною маніпуляцією. Мені абсолютно точно не варто брати його справу. Відмовлюся, повернуся до своїх повсякденних справ, як ні в чому не бувало…

Я видихнула.

— Що я можу зробити для нього?