Читати книгу - ""Вожай": Місія у Венеції, Серж Левре"

Спайдер хмикнув у відповідь:

— Ще питаєш. Монтаж – це магія кіно. В умілих руках можна зробити все що завгодно.

За лічені хвилини фрагмент було відредаговано. Спайдер дійсно знав свою справу на відмінно. Фрагмент було вирізано так, що жоден глядач не помітив би різниці. Але виникла ще одна проблема.

— Файл має звуковий фрагмент французькою, який більше не відповідав зображенню. Потрібно перезаписати діалог, щоб усе збігалося.

Нік усміхнувся.

— Я можу це зробити.

Спайдер налаштував мікрофон, і Нік, використовуючи свій ідеальний французький, власноруч озвучив необхідний фрагмент, імітуючи голоси.

Спайдер швидко вставив новий звук у фільм, відновивши синхронізацію.

— Готово.

Юнак натиснув кнопку "Зберегти зміни", і файл повернувся у сховище фестивалю, виглядаючи абсолютно незмінним.

Спайдер зняв навушники й обернувся до Ніка.

— Все як було. Ніхто нічого не помітить.

Нік потиснув йому руку.

— Добре працюєш. Сподіваюся, нам більше не доведеться зустрічатися.

Спайдер ледь посміхнувся.

Нік вийшов із підпільного клубу і зробив глибокий вдих. Вранішнє повітря Венеції було напоєне вологістю каналів і легким ароматом кави, що долинав із найближчих кав’ярень. Справу зроблено.

Фільм залишився недоторканим для глядачів фестивалю, але критично важливий фрагмент більше не містив конфіденційної інформації. Все виглядало так, ніби жодних змін не було – і ніхто нічого не запідозрить.

* * *

Венеційський кінофестиваль добігав кінця. Глядачі стоячи аплодували творцям фільму «Ukraina este in flăcări» та організаторам показу, під час якого було відкрито спеціальний рахунок і глядачі зі своїх смартфонів задонатили велику суму грошей на підтримку України та її народу, що б’ється за свою свободу і незалежність.

Серед глядачів у залі було помітно три жінки у вечірніх сукнях. Вони не плескали в долоні. Медуза, Йоні та Мамба — три кати Лаури — сиділи у тіні, спостерігаючи, як їхній план провалився.

Медуза, у білій сукні з відкритими плечима, стиснула кулак.

— Цей Вожай… — її голос тремтів від злості.

Йоні, японка в елегантному блакитному кімоно, не зводячи очей з екрана, відповіла:

— Він виграв цей раунд. Але війна ще не закінчена.

Мамба, висока африканка в червоній сукні, з хижою усмішкою нахилилася ближче:

— Наступного разу ми не дамо йому шансу.

Медуза, граючи жовнами на вилицях, зло промовила :,

— Наступного разу ми не будемо гратися. Наступного разу — ми зітремо його в пил.

К І Н Е Ц Ь

P.S. Читайте продовження у фанфік новелі "Помста медузи" - орієнтовний термін написання червень-серпень 2025 року. Щиро Ваш, Серж Левре. 

Кінець