Читати книгу - "Чародій, НМ"

Урок магії

Одного ранку, під час чергового уроку елементальної магії, Арі відчула, як її серце затремтіло від передчуття небезпеки. Вчитель, професор Грет, розповідав про небезпечні техніки маніпулювання вогнем — одна з найскладніших дисциплін для молодих магів. Арі, як і всі інші, повинна була продемонструвати базове заклинання створення вогняного кулі, яку потрібно було утримувати на відстані.

Спочатку все йшло добре. Вогонь, як маленька палаюча кулька, з'явився в її руці. Він був м'яким, майже невидимим, на перший погляд, безпечним. Але вона не могла контролювати його так, як хотіла. Вогонь почав тремтіти, і з кожним її рухом він ставав сильнішим, більшим.

"Арі, зосередься!" — пролунав голос професора, але було вже пізно.

Несподівано вогняна куля вирвалась із її рук і спалахнула, обпікаючи все навколо. Арі спробувала стиснути кулаки, щоб зупинити заклинання, але це тільки посилило реакцію — вогонь розгорівся з неймовірною швидкістю, і вона відчула, як його тепло проникає в її шкіру.

"Арі, контролюй себе!" — крикнув професор, але Арі вже була за межами свого контролю. Її очі заполонив вогонь, а серце билося все швидше. Вона не могла зупинити цю стихію.

Все сталося миттєво. Вогонь охопив її руки, і вона відчула, як всередині щось ламається. Її магічна сила наче вибухнула зсередини, і вона втратила свідомість, відчуваючи, як темрява захоплює її.

Привітальним криком до неї став голос професора Грета, який, очевидно, зрозумів, що це небезпечне заклинання перевищило її можливості. Кілька учнів поспішили підбігти до неї, а інші намагалися приборкати вогонь.

"Ми не можемо допустити, щоб таке сталося знову!" — професор стояв над нею, тримаючи її тіло у руках, намагаючись відновити рівновагу. "Ти маєш навчитися контролювати свої емоції та силу, Арі. Інакше твоя сила може тебе поглинути."

Арі була без свідомості кілька хвилин, коли її нарешті повернули до реальності. Вона відкрила очі і побачила над собою стурбовані обличчя однокурсників. Всі вони мовчки спостерігали, як вона відновлюється, зізнаючись у страху, який вони відчували.

Професор Грет допоміг їй встати, але не говорив ні слова про те, що сталося. Він просто поклав руку їй на плече.

"Ти потрапила на межу, Арі. Більше такого не буде, я сподіваюся?" — його голос був суворим, але й турботливим. Всі, хто стояв навколо, мовчали, і в повітрі відчувалася напруга.

Арі відчула, як серце сильно б’ється в грудях, і зрозуміла: вона все ще не готова до цієї сили. Вона не могла дозволити собі бути такою вразливою, але в той самий час усвідомлювала, що це був не просто урок магії. Це був урок контролю — не лише над магією, а й над собою.

Вчитель дивився на неї довго і важко, перш ніж тихо сказав: "Твоя сила вражає, але потрібно більше часу, щоб навчитися з нею жити. Інакше вона знищить тебе."

Арі мовчки кивнула і почала готуватися до наступних уроків. Вона знала: цей інцидент став для неї важким, але життєво необхідним уроком. І, хоча їй було боляче усвідомлювати, що вона не змогла контролювати свою магію, це було лише початком шляху, і вона була готова боротися за свою силу.

Після того інциденту, Арі проводила багато часу в самоті, намагаючись зрозуміти, що пішло не так. Вона розуміла, що магія, яку вона намагається оволодіти, має свою ціну. І ця ціна — це не лише її сила, а й контроль над емоціями, внутрішнім світом. Вона не могла дозволити собі бути слабкою, бо її сила могла не тільки її знищити, але й завдати шкоди тим, кого вона любила.

На наступних уроках вона трималася максимально обережно. Вогонь і вода, земля і повітря — всі ці стихії вона намагалася опанувати. Але кожен раз, коли вона тримала в руках вогонь чи намагалася викликати потік води, її розум ставав мішаниною почуттів і спогадів. Спогади про ту мить, коли вона майже втратила контроль, були занадто яскравими, і це не давало їй спокою.

Одного дня, під час практики з елементальними магіями, Арі відчула, як її внутрішній мир тріщить. Вона спробувала створити сферу з води, але замість цього вода почала вирувати, витікаючи з її пальців, формуючи хвилі, які погрожували затопити все навколо.

— "Арі!" — почувся голос професора, і він миттєво кинувся до неї. "Стоп! Потрібно заспокоїтись!"

Але цього разу Арі не могла зупинити себе. Вода змішалася з її емоціями, і вона відчула, як її сила стає неконтрольованою. Вона була вразлива, як ніколи, і вода стала її відображенням — важкою, хаотичною, що тягнула її вглиб.

Вона побачила очі професора Грета, які були повні тривоги, і це змусило її зібратися. Вона зробила глибокий вдих, і щось змінилося. Вода почала повільно відступати, і сила, яка так сильно тримала її, почала поступово згасати.

— "Це не магія, Арі, це твоє серце," — сказав Грет, дивлячись їй в очі. "Магія лише відображає те, що ти відчуваєш. Ти повинна навчитися бути в мирі з собою. Тільки тоді ти зможеш контролювати те, що всередині тебе."

Ці слова були як удар по голові, як прозорливе розуміння того, чому її магія була такою непередбачуваною. Вона була обмежена своїми емоціями, своїм страхом, своїми сумнівами. Вона не могла дозволити собі бути такою, інакше магія заволодіє нею.

Того вечора, після уроків, Арі підійшла до озера на території школи. Вода була спокійною, віддзеркалюючи зірки, що світилися в небі. Вона стала на берег і подивилася на відображення, розмірковуючи про те, що сказав професор.

"Магія — це не просто інструмент, який можна використовувати, щоб контролювати навколишній світ. Вона частина тебе. Якщо ти не зможеш контролювати себе, магія буде контролювати тебе."

Арі заплющила очі і відчула, як вода покриває її ноги, вбираючи її страхи, її внутрішню боротьбу. Вона вдихнула глибше і поступово дозволила собі відпустити контроль. Вода, яка піднімалася довкола, почала ставати спокійною. І саме в цей момент вона зрозуміла — сила, яку вона володіє, не повинна бути її ворогом. Вона могла навчитися співіснувати з нею, замість того, щоб її боятися.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍