Читати книгу - "2. Прокляття Старого Млина, Yana Letta"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Наступного ранку все почалося знову.
Максим, Соломія, Тимко та Іван ще навіть не встигли обговорити вчорашню новину про нічний гуркіт у млині, коли раптом сталося дещо ще дивніше.
— Гей, а що там знову з Галею? — запитав Тимко, коли вони проходили повз двір баби Марії.
Максим різко зупинився.
Бо він побачив знайому картину.
Галя знову стояла біля паркану.
І знову дивилася у той самий бік.
Прямо на старий млин.
Вітер піднімав їй шерсть, але вона навіть не моргала.
— О, ні. Це знову почалося, — пробурмотів Іван.
— Давай послухаємо, — сказав Максим.
Вони присіли за кущем неподалік, де вже стояла баба Марія і голосно говорила до Галі.
— Ну чого ти знову туди витріщаєшся, а?
Галя не реагувала.
— Ну чого? Кажи! Кажи вже!
І тут…
Галя тихо мукнула.
Ніби вона намагалася щось пояснити.
Ніби вона знала більше, ніж могла сказати.
— Ой, дитино, ну що це таке? — баба Марія склала руки на пояс. — Уже ж все добре! Тебе повернули додому, дали їсти, напоїли! Ну що ти ще хочеш?!
Галя знову мукнула.
І знову не відводила погляду від млина.
Баба Марія замовкла.
Вперше за весь час вона виглядала по-справжньому збентеженою.
Вона перевела погляд на млин, потім знову на корову.
І раптом сказала те, що чекали всі.
— Ну… може, там і справді щось є?
Максим, Соломія, Тимко та Іван пригнулися ще нижче за кущ.
— Ви це чули?! — зашепотів Тимко.
— Баба Марія тільки що офіційно визнала, що там щось відбувається! — Іван ледве не закричав від хвилювання.
— Тихо, а то вона нас знайде, — попередила Соломія.
— Ну і нехай знайде, мені навіть цікаво, що вона скаже!
Але баба Марія вже не говорила.
Вона просто стояла і дивилася на млин.
Якщо навіть вона почала сумніватися, що все це "вигадки", то справа явно була серйозною.
Коли баба Марія відійшла від Галі, а корова продовжила пильно вдивлятися у далечінь, слідопити повернулися до ставка, щоб обговорити ситуацію.
— Отже, давайте ще раз, — почав Максим, хрустячи пальцями.
— Галя знову витріщається у бік млина.
— І знову мукає.
— А баба Марія вперше не сказала, що це дурниці.
Соломія записала це все у блокнот.
— Це означає, що навіть дорослі починають сумніватися.
— А знаєш, що це означає? — сказав Іван.
— Що?
— Що ми все ж таки не божевільні.
— Ну, я б не поспішала з цим висновком, — усміхнулася Соломія.
Тимко почухав потилицю.
— А що, якщо Галя пам’ятає щось із тієї ночі?
— Вона ж корова, — Іван підняв брови.
— А що, корови нічого не запам’ятовують?
— Ну…
— Тим більше, — додав Максим, показуючи на млин, — ми всі бачимо, що вона реагує саме на нього.
— А якщо вона не просто так туди дивиться? — задумливо сказала Соломія.
Максим кивнув.
— Якщо навіть Галя відчуває щось дивне в млині, то ми повинні це перевірити.
Іван закрив обличчя руками.
— Та чому кожне речення в цій історії закінчується словами "ми повинні це перевірити"?!
— Бо ми слідопити, — просто відповів Максим.
— От біда…
Бублик увесь цей час лежав під деревом, ніби він взагалі не цікавився розмовою.
Але як тільки Максим сказав слова "повинні перевірити", його вуха сіпнулися.
Він підняв голову.
Витягнув лапу.
І почав вилизувати її.
Ніби хотів показати, що знає все ще до того, як вони туди підуть.
Максим глянув на кота.
— Ти ж нам нічого не скажеш, правда?
Бублик зупинився на секунду.
Подивився прямо в очі Максима.
А потім повільно моргнув.
Це було його "ні".
— Я знав, — пробурмотів Максим.
Соломія посміхнулася.
— Він скаже нам усе, коли сам вирішить.
— Чудово. Довіряти коту, який завжди залишається загадкою. Що може піти не так? — Іван розвів руками.
— Все може піти не так, — сказав Тимко.
— От і чудово!
Максим підвівся.
— Значить, сьогодні ввечері ми повертаємося до млина.
Іван важко видихнув.
— Ну, звісно. Як же без цього.
— А ти що, думав, що ми просто підемо додому і забудемо про це?
— Та ні… Просто хотів хоч трохи понадіятися.
Максим поплескав його по плечу.
— Надія — це добре. Але правда важливіша.
Іван задоволено буркнув.
— Правда може бути страшною.
— А ми дізнаємося.
Сонце піднімалося вище.
А разом із ним наближалася таємниця, яку вони ще не розгадали.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «2. Прокляття Старого Млина, Yana Letta», після закриття браузера.
