Читати книгу - "Імператор, Кирило Легович"

-Дивовижне місце! – пролунало тихо з вуст Ґранда.  

-Ти би хотів стати крон-губернатором? 

-Що? Ні, Маріє, я відчув, що з політикою пора затягувати. Треба давати дорогу молодим. Там скоро вибори Прем’єра будуть, заради ввічливості, потерпи Лейвера ще один термін. Людина розумна й  роботяща.  

-Пам’ятаю, як батько казав це, але тільки навпаки: від вуст Лейвера про тебе. 

-Ти дійсно не схожа на нього й на брата. Ти особлива. 

-Може, тому що мене все життя не готували бути Імператрицею? 

-Мабуть правда.  

З лісу почувся крик дикої птиці. Вона різко вилетіла з хащів і через велике озеро попрямувала у верх бронзового неба, поближче до хмар, аби вільно літати над червоним творінням природи й людини.  

Небо все більше затягли червоні хмари. Почав накрапити рубіного кольору холодний марсіанський дощ.