Читати книгу - "Перлина з глибин, Катя Губська"

Після кількох хвилин битви — все стихло. Лише шепіт.

Кайла впала на коліна, виснажена. Ейрін миттєво був поруч, притис її до себе, захищаючи від холодного каменю.

— Ти… ти справді думала, що я не зможу впоратися з правдою про тебе? — прошепотів він, його голос став нижчим, м’якшим.

— Я не знала, що сама впораюсь, — прошепотіла вона у відповідь, притискаючись до нього лобом.

Їхні руки сплелися, і на мить, попри древні сили, небезпеки й загрози — був лише цей момент. Їхня тиша була глибша за храмові склепіння.

Але спокій був коротким. Кристал у повітрі почав пульсувати. З нього почувся жіночий голос — не людський, водночас давній і ніжний, але холодний, як лід:

— Ви пробудили Пильних. Один шлях відкрито. Але інші — затьмарені страхом. Таємниці мають ціну. І вона буде сплачена.

Ейрін підвівся, допоміг Кайлі. Вона більше не тремтіла — в її очах палала рішучість.

— Ми заплатимо, — сказала вона голосно. — Але на своїх умовах.

Вони рушили до виходу з зали, де вже чекали Теріс, Картан і Джейн, з поглядами, сповненими і поваги, і тривоги.

— Що далі? — запитав Теріс.

Ейрін розгорнув карту. Вона змінилася — новий шлях тепер вів до серця острова, позначений знаком змії, що кусає свій хвіст.

— Далі ми йдемо до місця, де починається кінець, — сказав капітан. — До витоків легенди.