Читати книгу - "Майбутнє імперії, Серена Давидова"

Я скучила. За легкістю розмов, за жартами, за усмішками без жодного підтексту. Навіть за дурними повідомленнями в месенджері, які не несли в собі нічого, окрім бажання бути ближчим.

Тут усе інакше. Герцог, попри свою уважність і теплоту, завжди тримався в рамках. Прислуга — ввічлива, доброзичлива, але обережна. Наче кожен крок потрібно фільтрувати крізь невидиме сито пристойності.

А я... Я ще не навчилася жити за цими правилами. Але вже відчувала, як повільно змінююсь. Іноді це лякало.