Читати книгу - "Житія Святих - Березень, Данило Туптало"

же Євтропій на вигляд дуже гарний і в словах премудрий. І приведені були святі мученики, стали перед ігемоном лицями світлими, і спитав їх ігемон: "Чому лиця ваші не сумні, якими мали б бути від довгочасного ув'язнення у темниці, а світлі, як від щоденної веселости?" Відповів блаженний Євтропій: "Справді, ігемоне, щодня звеселяє нас Христос наш, відвідує нас благодаттю своєю, і збувається на нас написане: "Коли серце веселиться, квітне лице". Сказав ігемон: "Яке твоє ім'я?" Сказав святий: "Ім'я моє найперше — християнин, батьки ж ЄвтропІєм мене назвали". Ігемон, підлещуючись, сказав: "Справді добрим вдачею тебе бачу, і вродливим, і, як же думаю, від багатьох років навчився премудрости". Відповів святий: "Духовної мудрости навчився від Господа мого Ісуса Христа, на Нього ж надію маю, що може мене й нині мудрим зробити у відповідях на питання ваші". Сказав ігемон: "Послухай мене, Євтропію, і переконай тих, що з тобою, підкоритися наказові царському і принести богам жертви. Я ж напишу про тебе до царів, і вони поставлять тебе воєводою, і у володіння віддадуть тобі край цей, і як князя області вшанують тебе, і великим багатством тебе збагатять. І справді на ділі зрозумієш, що добре слухати царів і підкорятися їхнім наказам. Якщо ж ці мої слова тебе не переконають, то, плоть твою на частини розді ливши, псам і звірам на поїдання викину, залишок же костей твоїх вогнем спалю і попіл по ріці розвію. І не думай, що тіло твоє християни, взявши, миром помажуть, наче святе. Покорися-бо і принеси жертву богам або принаймні скажи при народі, що скоряєшся і хочеш принести жертву. Всі-бо на тебе дивляться, слухаючи кінцеву твою волю. Не відвертай від богів тих, що хочуть їм приносити жертви, щоб не викликати зневаги до себе, коли тобі і тим, що з тобою, почнуть безчесних і лютих завдавати мук". Євтропій же святий відповідав ігемонові, кажучи: "Перестань злословити такі байки, сину дияволів, насліднику гієни, перестань зваблювати слуг Божих, вороже Божий, вигнанче від вічних благ, ти, що позбавлений райської породи, вічний в'язню преісподнього аду.

Перестань неподобне говорити, смороде, гною, стіно і перегородо до добрих діл, злих же дід наставнику і начальнику зваби. І що більше сказати тобі, не відаю, лукавий облеснику. Обіцяєш мені тимчасову шану і багатства, які тут залишаються. Яка мені користь з того, що є насолодам душешкідливим початком, красуванню і любодійству матір'ю, грабунку і убивства причиною і всього зла коренем? Яку користь із земних багатств і почестей здобув той, що був перед тобою, — князь Публій, який Теодора святого замучив? Похований нині під землею в пеклі, у вогні незгасимому і серед черв'яків незасинаючих. Але й на тебе гнів Божий прийти не забариться і знищить із землі тебе, беззаконника нечестивого. Погрожуєш мені і муками лютими, і мечем, і вогнем, і звірами, але не сподівайся, о нерозумний, погрозами настрашити мене і ранами до безбожжя змусити: мені-бо страждати за Христа, Бога мого, бажано є понад усі бажання, Він-бо є для нас багатством, і шаною, і силою, і славою, і не відступлю від Нього я і брати мої оці, але перетерпимо за Спаса нашого, який є Начальником життя, справжнім непереможним Воєводою, який визволяє тих, що прикликають Його, від багатьох напастей, Він же й нас сильний визволити з рук твоїх".

Це чуючи, ігемон сповнився гніву і звелів бити святого в уста, кажучи: "Беззаконнику, прикликаний ти, щоб жертву богам принести, а не докоряти нам". Коли ж почали сильно його бити, зразу повсихали руки тих, що били. Записувалося ж, за велінням ігемона, все, що діялося і говорилося на судовому тому допиті, і бачили писарі всихання рук тих, що били, налякалися і перестали писати. Хтось же з вірних, що між людьми стояв, писав. І сказав ігемон до мученика: "Чи поклонишся богам, щоб живим бути, чи, не кланяючись, хочеш, щоб зразу я передав тебе смерті?" Відповів святий Євтропій: "Не поклонюся бездушним богам, як же ти, бездушний, чиниш, але поклонюся Богові своєму і Йому принесу жертву хвали, що є плодом уст моїх. Блаженний Давид, більше ж Христос через Давида, говорить: "Ідоли народів — срібло і золото, діла рук людських. Уста мають, та не говорять, очі мають — і не бачать, руки, і ноги, і всі людської подоби частини мають без чуття". Тому й каже: "Хай будуть подібні до них ті, що творять їх, і всі, що покладаються на них". Ти-бо, сліпий і глухий, чи хочеш і мене притягнути на ту згубу? Але я не відступлю від Господа мого Ісуса Христа". Сказав ігемон до святих Клеоника і Василиска: "Ви що скажете? Чи принесете богам жертви, щоб живими бути? Чи те саме з ЄвтропІєм мудрувати хочете, щоб у ті ж муки впасти?" Святі ж Клеоник і Василиск відповідали: "Як же вірить брат наш пан Євтропій, утверджений на камені — Ісусі Христі, так і ми віримо й утверджуємося в Отці, і Сині, і Святому Дусі. І як же Євтропій страждає задля Христа, так і ми з ним страждати хочемо, і не зможе диявол розлучити нас, бо нас Христос з'єднав святою вірою і любов'ю. Як же бо мотузка, втроє сплетена, не розірветься, так і ми троє міцні будемо, і як же Пресвята Тройця неподільна, подібно й ми вірою неподільні і любов'ю нерозлучні. Поспіши ж більшими нас покарати муками, ідемо-бо на поклик Господа нашого Ісуса Христа, Йому ж ти ворогом є". Коли вони це промовили, звелів ігемон чотирьом воїнам кожного простягнути й сирими жилами бити без жалю. Доти ж биті були святі, поки плоть їхня із кров'ю не відпадала на землю. Вони ж доблесно терпіли, молилися до Бога, і видно було люті муки, але страстотерпці, допомогою Христовою, здавалося, наче зовсім не страждають. Говорив же у молитві своїй святий Євтропій: "Боже Вседержителю, благий і милостивий, не зневаж нас, Владико, що рятуєш праведних і грішних підіймаєш, нечестивих навертаєш і викривлених випрямляєш, рятуєш премудрих і безумних караєш, ти ж диявола зв'язав, звільнив же людину. Помічнику тих, що в путах, і в муках Заступнику, добра джерело і Спасителю душ наших, Начальнику страждань і Подателю мужнього терпіння в муках, дай нам терпіння у ранах цих задля досконалого вінця мученицького і прийди на допомогу нам, як же до раба твого Теодора Ти прийшов і допоміг йому. Покажи людям диявольське зло, своє ж добро і всесильною своєю допомогою яви те всім, що