Читати книгу - "Вічність у серці , Mira"

15Глава 15: Літнє відродження

Літо настало швидше, ніж Софія встигла зрозуміти. Вона прокидалася рано, адже серце билося в її грудях з нетерпінням, кожен день наче маленька вічність до моменту, коли вона знову зустрінеться з Микитою. Її дні стали наповнені очікуванням і хвилюванням, а ночі — мріями про зустріч, яка мала змінити все.

Він мав приїхати через два дні, і Софія відчула, як кожна хвилина відволікає їй від реальності. Вона продовжувала своє навчання і спілкування з новими друзями, але в її думках завжди був тільки Микита. Вони обоє вирішили, що цей час, проведений разом, стане можливістю знову зрозуміти одне одного після всіх тих місяців розлуки. Вони мріяли про прості речі — прогулянки парками, вечори на набережній, бесіди до ранку.

Коли день настав, Софія не могла стримати своє хвилювання. Вона на кілька разів перевірила, чи все готово — одяг, зустріч, маленький сюрприз для нього, який вона приготувала. Їй здавалось, що навіть повітря навколо її стало більш насиченим, все ніби набирало яскравіших фарб. І ось, нарешті, після нескінченних годин очікування, її телефон загорівся.

"Я на місці. Побачимось через годину. Чекаю тебе."

Тільки ці кілька простих слів змусили її серце за тремтіти. Вона зробила глибокий подих і вирушила до місця, де вони домовились зустрітися. Сонце почало ховатися за горизонтом, створюючи тепле золотаве сяйво, яке ідеально підходило для цього моменту.

Вона побачила його ще здалеку. Микита стояв на тому самому місці, де вони обрали зустрітися: улюблена набережна, де ще кілька місяців тому вони гуляли, сміялися і мріяли про майбутнє. Тепер цей момент був дійсно тут, і Софія зрозуміла, що все, що вона пережила за ці місяці розлуки, було необхідним, щоб зробити їхні стосунки ще міцнішими.

Микита побачив її і посміхнувся — його посмішка була така рідна і знайома, і серце Софії на мить перестало битися. Вони наблизились один до одного, і цілу хвилину стояли, дивлячись одне на одного, не знаючи, з чого почати. Вся розлука, все, що було між ними, раптово зникло в цій миті.

— Я так скучив, — тихо сказав Микита, поклавши руки на її плечі.

Софія всміхнулася, її голос теж був тихим:

— Я теж. Ти не уявляєш, як сильно.

Їхні обійми були, як повернення додому, як той затишок, якого вони обидва так довго шукали. Всі питання, всі сумніви відступили. Вони були тут, разом, і це було найбільше, що могло бути для них обох.

Вони сиділи на лавці, під зоряним небом, і просто мовчали, насолоджуючись присутністю один одного. Той момент був таким ідеальним, що, здавалося, весь світ зупинився. Всі попередні місяці, коли вони не могли бути разом, не мали значення. Вони знову знайшли одне одного.

— Ти змінена, — сказав Микита, беручи її руку в свою.

Софія подивилася на нього злегка здивовано.

— Як? — запитала вона.

— Ти стала ще більш вперта, рішуча, але в той же час ніжна. Ти знайшла свою силу, Софіє. І я гордий, що ти стала такою.

Вона трохи посміхнулася і відчула, як її серце розцвіло від цих слів. Вони дійсно пройшли через так багато, і зараз, коли вони були разом, всі ті труднощі здавались вже такими незначними.

— А ти? — запитала вона, не в силах стримати усмішку. — Ти став більш серйозним, я бачу. Але це не погано. Ти став справжнім чоловіком.

Микита засміявся, але в його очах була відчутна гордість за її слова.

— Я завжди був таким. Просто тепер я знаю, чого хочу в житті, — відповів він.

Їхні очі зустрілися, і в цю мить Софія зрозуміла, що все, що вони пережили, зробило їх сильнішими. Вони виросли разом, навіть на відстані, і тепер було тільки одне: їхнє майбутнє.

— Ти хочеш провести літо зі мною? — запитав він, дивлячись в її очі.

Софія не сумнівалася в своєму відповіді.

— Так, я хочу. Більше, ніж будь-що інше.

І так, цей момент став початком їхнього нового етапу — етапу, коли розлука більше не буде розділяти їх, коли вони готові разом будувати своє майбутнє, не озираючись на минуле. Літо стало для них новим початком, і хоча вони ще не знали, що чекає попереду, вони були впевнені: разом їм під силу все.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍