Читати книгу - "Вітер., Черкащенко Дарія"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Я теж дуже радий тебе бачити, - зніяковіло пробурмотів я, і потріпав хлопчика по кучерявій голові.
Після того, як я ледве відчепив від себе радісного друга і привітався з рештою хлопчаків, Елан взявся випитувати мене, як усе пройшло.
- Не дуже, - з неприхованим сумом відповів я. - Той перевертень, що мав нам допомогти, схоже, сам потрапив у біду. Дірас разом із дружиною Роні вирушив його рятувати, а я повернувся, забравши із собою трьох дітей, що залишилися без нагляду.
- Так, справді новини не дуже, - зітхнув Торен і пішов до ванної кімнати, приводити себе до ладу після тренування.
Сем мовчки пішов слідом.
- А це випадково не вони верещали сьогодні вранці? - запитав Чейз.
- Так, - коротко відповів я, не бажаючи вдаватися в подробиці. - Невже аж сюди було чутно?
- Ще б пак. Ми подумали, що, можливо, в лісі хтось напав на молодих поросят, - усміхнувся Майкон.
- І чого вони верещали? - продовжував допитуватися Чейз.
- Діти злякалися, коли я приземлявся.
- Чого? - Рін зацікавлено подався вперед. Та й інші не приховували своєї цікавості.
- Ну приземлився, - ще раз спокійно уточнив я, не розуміючи, що його так здивувало, адже про дракона вони знали. - Я трохи збився зі шляху і ми уткнулися в річку. Щоб довго не шукати правильний шлях, я їх трохи покатав, - зніяковівши, пояснив я.
- Вибач, незвично чути слово "приземлився" від людини, тим паче ми тебе так і не бачили драконом.
- Трохи? А до цього ви як пересувалися? - поцікавився ельф.
- На возі, - так само коротко відповів я. Не зізнаватися ж їм, що цей самий віз тягнув я. Потім ще тиждень конем дражнити будуть.
- А де ті маленькі перевертні? - поцікавився Аїн, на щастя для мене змінюючи тему.
- Їм приготували кімнату, - відповів я, вдячно посміхаючись хлопчикові. - Ви зараз підете митися, а я сходжу за ними та запрошу на вечерю.
- Тоді пішли швидше. Я вже їсти сильно хочу і Рей голодний.
Цуценя, почувши своє ім'я, завиляло хвостом. Хлопчаки охоче підтримали ідею, чому я був дуже радий.
Поки хлопці приводили себе до ладу після тренування, я через слуг відшукав кімнату маленьких перевертнів і запросив їх до їдальні.
Звісно, частина вечері пройшла за бесідою. Діти Ріна знайомилися з магами, маги знайомилися з перевертнями, розповідали про свої вміння. Я був цьому тільки радий, що мене ніхто не чіпав і не розпитував.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вітер., Черкащенко Дарія», після закриття браузера.