Читати книжки он-лайн » Сучасна проза 📚📝🏙️ » Розлучення. Ти не отримаєш дочку, Ольга Вісмут

Читати книгу - "Розлучення. Ти не отримаєш дочку, Ольга Вісмут"

135
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 15 16 17 ... 42
Перейти на сторінку:

— Оксан? — мене підхоплює Інга. — Ти як?

— В голові… паморочиться, — кажу слабким тоном.

— Стривай, зараз розберуся.

Вона допомагає мені сісти на диванчик. Потім хапає Анжелу за лікоть:

— Так, ану, давай-но на вихід, навіжена, поки я охорону не покликала.

— Це я покличу охорону, — та виривається, але Інга завзято тягне її до дверей. — Гей, відпустіть мене! Що ви собі дозволяєте! Я вагітна!

Не хочу це чути. Затикаю вуха долонями. Але крізь них просочується верескливий голос брюнетки:

— У нас із Назаром буде дитина! Він мене кохає! Він сам мені казав! А з тобою живе із жалю!

— Все, вільна, — цідить подруга.

Лунає стукіт дверей. Потім хтось, вочевидь, Анжела, починає тарабанити в них з того боку.

— Мати, не слухай її. Мало яких божевільних носить земля.

Підіймаю згаслий погляд на Інгу. Хитаю головою:

— Я її вже бачила. Вона мені фото надіслала, де Назар із нею в ліжку.

Мій голос тремтить від емоцій.

— А сам Назар що каже? — хмуриться Інга.

— Що це фотошоп…

— Ну, ось бачиш? Кому ти більше віриш, їй чи чоловікові?

Не встигаю відповісти.

Тому що двері відчиняються, у роздягальню знову залітає Анжела.

— Хочеш доказів? — кричить вона так, що жінки в холі обертаються на наш бік. — У нього є родимка! Просто між сідниць! Розповісти, як я її вперше побачила?

Я болісно червонію. Здається, погляди всіх випадкових свідків спрямовані на мене. Хтось дивиться зі співчуттям, хтось — із цікавістю.

А Анжела переможно посміхається:

— Так, я багато чого знаю про Назара. Знаю, що і як він любить у ліжку!

На очі навертаються сльози. Якби не Інга, яка накидає куртку мені на плечі, то не знаю, як би зараз стрималася.

— Не слухай її, ходімо, — подруга обіймає мене й допомагає підвестися.

Я ледве переставляю задерев’янілі ноги.

Не хочу вірити в те, що почула, але розумію, що дурити себе теж не можна. Родимка справді є. І дізнатися про неї можна, тільки якщо Назар роздягнеться.

Ця думка остаточно вибиває мене з колії.

Як би я зараз зарозуміло не трималася — Назар мене зраджує. Час це прийняти.

 

1 ... 15 16 17 ... 42
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Розлучення. Ти не отримаєш дочку, Ольга Вісмут», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Розлучення. Ти не отримаєш дочку, Ольга Вісмут"