Читати книгу - "Щоденник 4 (збірник загонів з 80-х по 2025), Мілена Христич"

Що? – щось обірвалося в серці у Христі.

Ну, з нашою Танькой Чорненькою.

Христя нічого не сказала на це. Він не був її хлопцем. А тепер ще й він був хлопцем Тані Чорненької.

Таня була симпатична дівчина, що вчилася з ними в одному класі. Втім Христя до цього моменту не звертала на неї уваги.

Хороший хлопець обрав хорошу дівчину і Христі цбого було доволі. Вона не потребувала ні його дружби ні кохання.

Одного разу до неї прийшов Діма.

Діма був хороший хлопець, вчився у Б класі. Та вони врешті опинилися разом в десятому А.

У ньому все було прекрасно: і думки і душа і одяг. Він був добрий розумний і інтелігентний. Іноді у класі Христя ловила на собі його загадковий погляд, втім у ньому не було нічого , щоби не могло не  сподобатись чи образити дівчину.

Діма непогано вчився, був скромний хлопцем та якось прийшов до Христі додому.

Ходімо на вечірку, - запросив Діма Христю.

Христя розгубилася, бо не чекала такого від Діми.

А Алька, - спитала Христя , безапеляційно дивлячись на Діму.

Діма зробив серйозне обличчя:
Альку теж запросили, - відповів він.

З ними відбувалася зима. Вона завжди колись відбувається. Зараз чи двадцять років тому назад. Діма забрав Христю, потім вони сходили за Алкьою та пішли на 7 Зарічний.

Вечір відбувалася у хлопця з іншого десятого класу. Виявилось, що вечірка для зовсім вузького кола однокласників. Але мабуть через те, що Діма обрав її Христю, вона там й опинилася.

Втім, там були всі ті, кого Христя й сама запросила би на вечірку. Компанія була тепла та комфортна і вони просто сиділи, розмовляли , може пили вино, але це не було важливо. Важливіше було те, що вони сміялися та просто вирішили познайомитись ближче.

На вечірці був і Женя з Танею.  Христя тоді багато мовчала. Та просто прагнула всіх роздивитись. Всі говорили та танцювали. А в якийсь момент Женя з Танею пішли цілуватись в іншу кімнату. Потім Таня вийшла та пішла у ванну кімнату. Христі стало ніяково, але Діма тут раптом взяв її за руку. Тоді вона зрозуміла, що подобається йому.

На вечірці був ще один їх однокласник. Хто-зна, думала доросла Христя, може це було в іншому житті. Олексій був високим та худорлявим. Математик та фізик, він був настільки завжди захоплений навчанням, що , здавалось, не звертав на дівчат уваги. Христя знала Льошу через те, що колись вони сиділи разом за однією партою. Христя пам8ятала про нього те, що він був добрий і завжди допомагав їй виконувати контрольні роботи. А ще вірніше було те, що він розв*завши свій варіант, встигав розв*зати завдання з варіанту Христі. і їй завжди ставили хороші оцінки.

Тоді Льоша й зізнався, що знається на хіромантії.

Ідея всім сподобалась і вони видумали розвагу. Вони попросили Льошу подивитися на їх руки. Але він сказав, що буде говорити з кожним лише наодинці.

Льоша пішов у іншу кімнату , а всі по черзі до нього ходили. Поверталися всі з різними виразами обличчя: хто усміхався. Хто виглядав скептично.

Пішла й Христя. Їй іноді здавалося, що через те, що сама Христя намагалася з ним фліртувати, Льоша її трохи недолюблював. Принаймні, на флірт він ніяк не реагував. Тоді Христя врешті облишила спроби звабити Льошу та відносилась до нього як до друга.

Льоша дивився на долоню Христі. спочатку мовчав, потім ще мовчав, на саму Христю він старався не дивитись. Потім сказав щось типу:

Заміж ти вийдеш пізно, але це буде кохання.

Та ну, - подумала Христя. – Кохання – це все, що нам потрібно.

А потім, - сказав Льоша.- Ти поїдеш жити за кордон.

Отакої, - подумала Христя. Такого вона точно не чекала.

Це виявилося найінтригуюче.

З того часу ця idea fix засяде в свідомості дівчини і не полишатиме її довгі роки. Втім, це виявиться не просто.

Алька теж поговорила з Льошею наодинці. Але скептична  серйозна та завжди трохи невдоволена Алька так толком і не розповіла, що їй сказав Льоша по руці.

Хоча у самої Христі все випитала доволі детально.

Після тієї вечірки Христею став опікуватись Діма. Тобто , він залицявся. Але він був доволі вихований та інтелігентний хлопець, тому на довгі роки опинився у френдзоні. Христя відносилась до нього з повагою та навіть любила як друга, втім завжди у її свідомості над почуттями вставали речі іншого порядку : навчання екзамени обов*зки та ще щось. Та надбудова волі, що іноді допомагає людям вижити та віднайти свій життєвий шлях , а іноді заважає насолоджуватися дарами, що дає це життя.

Дорослішання – це процес болючий. Він довжиною в усе життя, як рідне місто.

А результат незворотній. Як у підручнику з вікової психології.

Тато везе Христю в КДПУ

Про вікову психологію Христя дізнається вже у своїй alma mater.

Але путь у неї виявиться теж не простим.

Навесні тато взяв Христю в університет.

Це був знаменитий педагогічний університет. Христя наділа красиве і м*якеньке плетене білосніжне плаття, взула туфлі та відправилась в університет.

В університеті на кафедрі української мови працював друг тата, професор та просто чудовий чоловік.

Тато довго переповідав Христі їх загальну шкільну біографію . потім їх окремі доблесні біографії. Христя зрозуміла лише те, що в життя можливо все. Тому що професор, до якого вони їхали , встиг закінчити коледж, потім поступити на фізмат, потім перевестись на філфак, потім захистити купу дисертацій, почитати лекції  за кордоном , а тепер викладав мову на кафедрі у рідному місті, тому, що довжиною в життя.

Вони їхали прекрасним весняним містом, сонце вже не тільки блищало, але й зігрівало. Просвітлене місто здавалося сповненим щастя та радості. Потім затишною вулицею вони йшли разом з 95 кварталу до гуманітарного корпусу педагогічного університету. Йшли під зеленими тінями каштанів, повз магазини та звичайний гамір великого промислового міста. Нарешті побачили сам корпус.