Читати книгу - "Навіжена зі світу людей, Лариса Лешкевич"

45.2

Ренальд не показував виду, наскільки він вражений красою Олесі.  Молодий принц завжди був доволі стриманий у прояві своїх почуттів, до кохання ставився доволі прохолодно і втіх заради втіх не шукав.

На відміну від Адвіана, який досить рано почав пізнавати магію поцілунків і відвертих пестощів, Ренальд не прагнув фізичної близькості. 

У нього був недовгий зв'язок із двома досвідченими служницями, та й то, за наполяганням Ролени, яка лагідно кепкувала з брата за його доброчесність, і наполегливо штовхала на пригоди. 

“Справжній принц має бути майстром не тільки в мистецтві політики, а й кохання!” – любила повторювати вона.

Так принц дізнався, що таке близькість, але справжньої пристрасті не відчув. До жінок, які розділили з ним ліжко, він залишився байдужим. 

Часом Ролена все таки заводила розмови про одруження, барвисто розписуючи те, які гідні принцеси є в сусідніх королівствах. 

Тоді Ренальд нагадував сестрі про дивне прокляття, нависаюче  над їхнім родом, і говорив, що не хоче  руйнувати чиюсь долю. 

До того ж про  це прокляття відомо багатьом, і сусіди-королі не горять бажанням віддавати своїх дочок заміж за принца Даяда.

Але Ролена дула губи і намагалася довести, що це, найімовірніше, випадковість... “А ось, пам'ятаєш, у того предка дружина залишилася жива? І ще в одного теж..”

Сама Ролена не планувала заводити дітей, тож її новий чоловік, найімовірніше, нічим не ризикував. 

А Ренальду дуже хотілося мати спадкоємця, от тільки не ціною життя його матері. До того ж і одружитися Ренальд хотів по любові, а не за обов'язком.

Інга одразу сподобалася йому своїм незалежними виглядом і безстрашністю.  

Там, на галявині, під час першої зустрічі, Ренальд помітив, з якою відвагою готова вона була кинутися в бійку з трьома чоловіками, і це зворушило його. Тепла хвиля обережно плеснула в серце. 

Але якоюсь глибинною свідомістю принц швидко зрозумів: ця дівчина ніколи не буде йому належати, і не дозволив боязкому вогнику розгорітися. 

А Олеся вбила його наповал, з першого погляду. Ідеальне обличчя, уважні  блакитні очі, блискуче волосся, маленьке, пронизане сонячним світлом вухо  з ніжною золотистою мочкою. І погляд, спрямований на Ренальда: трохи збентежений, навіть від чогось переляканий, але все ж зухвалий, впертий…

Ренальду подобались  сміливі та відверті дівчата,  і він одразу  почуяв в Олесі   таку ж саму шалену душу.

Але принц миттєво опанував себе і лише сухо привітався. 

Та тільки ноги його підкошувалися, серце калатало як божевільне, а солодке тремтіння починало пронизувати кров...

– Другий свідок? І свідком чого я має стати? – запитав Ренальд, з усмішкою киваючи Інзі як добрій знайомій. 

– Свідком весільного обряду.  Сьогодні вночі я і Інга проведемо біля  сухого вишневого дерева весільний ритуал. Можливо так воно нарешті розквітне! – пожартував Адвіан. 

– Мої вітання. Зрозуміло, я вважатиму  це за честь... А хто стане  першим  свідком?

Інга й Адвіан переглянулися.  Свідку зазвичай обирає наречена. Це або її подруга, або сестра – дівчина приблизно одного віку з нею.

Але в Інги тепер дві сестри. І як вибрати між ними?

– Я думаю... – невпевнено почала вона, але Адвіан прийшов їй на допомогу.

– Під час самої церемонії та на подальшому святі, свідки зазвичай стають дуже близькими одне одному, вони самі стають парою. Це не обов'язково, але так найчастіше і трапляється, – сказав він.

– Наскільки близькими? – діловито поцікавилася Ліка.

– Наскільки самі побажають...

–Тоді це – не для мене! – вигукнула дівчина і розсміялася. 

– Отже, вирішено. Свідками стануть Ренальд і Олеся. Ти згодна? – Інга подивилася на сестру, яка чомусь відводила очі й нервово ламала пальці.

– Авжеж згодна! Куди-но діватися? – відповіла Олеся, роблячи приречений вигляд.

Насправді ж вона нишком розглядала того, кого не далі як учора так старанно пророкували їй у чоловіки.

Олеся була небайдужа до красивих і сильних чоловіків, особливо таких, які схожі на фентезійних героїв. 

У світі людей подібні екземпляри майже не зустрічалися. Дівчина  вже  пережила два невдалих романи, перший – з глибоко одруженим тренером з конкуру, а другий – з неодруженим, але таким, що виявився цілковитим дурнем, любителем рольових ігор.

А зараз перед нею стояв черговий, справжній прекрасний принц із казки. 

Черговий – бо спочатку був Адвіан. Але  Адвіан  не виказав до неї  жодного інтересу як до жінки. Олеся швидко  це зрозуміла і не захотіла займатися марним фліртом. 

А коли з'явилася Інга, то все стало цілком зрозуміло –  ці двоє створені одне для одного.

І  ось тут намалювався ще один красень:  високий, м'язистий, з хорошої сім'ї.  Еліта королівства, так би мовити.  Про що ще мріяти дівчині,  яку доля позбавила  звичного світу і звичного життя?

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍