Читати книгу - "Тіні Лендорну, Радомир Український"

Другий охоронець спробував атакувати збоку, але Еріон, не зупиняючи свого руху, ухилився і сильним ударом руків’я меча відкинув його голову назад. Лезо відразу пройшло по горлу, залишивши тонку чорну лінію, яка миттєво розрослася кривавою стрічкою. Охоронець впав без звуку.

Решта схопилися за зброю, намагаючись оточити Еріона, але він уже використав тіні, щоб зникнути з їхнього поля зору. Один із них крикнув:

— Він пішов!

Але через мить з'явився з-за спини третього охоронця, зануривши лезо Тінеріза між пластинами його обладунків. Охоронець спробував відвернутися, але було вже пізно — меч пройшов наскрізь. Інші двоє обернулися на звук і побачили, як силует Еріона розчиняється в темряві коридору.

Перший із них кинувся до місця, де зник противник, але це було помилкою. Еріон з'явився перед ним із тіней так несподівано, що охоронець навіть не встиг підняти меч. Лезо Тінеріза відсвітилося коротким спалахом перед тим, як розітнути його від плеча до грудей.

Останній охоронець залишився сам. Він спробував втекти, але темрява навколо нього ожила, утримуючи його ноги, поки Еріон завершив справу. Тінеріз із легким шипінням пройшов крізь обладунок, і охоронець впав обличчям униз, не видавши жодного звуку.

Салем і Елрік стояли неподалік, приголомшені швидкістю та точністю, з якою Еріон розправився з патрулем. Салем, оговтавшись, підійшов до одного з охоронців і підняв меч, за який той уже не тримався.

— Мені цього не вистачало, — сказав він, оглядаючи зброю. — Тепер я можу битися, як чоловік.

Елрік, глянувши на нього, теж підняв меч із підлоги. Він оглянув його з такою ретельністю, ніби це був якийсь магічний артефакт, і тихо пробурмотів:

— Сподіваюся, мені не доведеться ним користуватися.

— Якщо доведеться, не вагайся, — сухо кинув Еріон. — Нам потрібно рухатися. Ми вже близько.

Він знову зосередився на відчуттях темряви, що виходила від амулета Райнара, і впевнено рушив уперед. Його друзі, тепер озброєні, швидко пішли за ним. Дзвін тривоги лунав голосніше, а кроки інших патрулів наближалися, але в Еріона була тільки одна мета: врятувати друзів.

Еріон відчував, як напруга наростає з кожним кроком. Коли вони нарешті досягли дверей, за якими він відчував відлуння амулета Райнара, він не став витрачати часу на обережність. Зібравшись із силами, він вдарив ногою по дверях, і вони з тріском розлетілися, розбиваючи напругу тиші в коридорі.

Те, що Еріон побачив у кімнаті, змусило його зупинитися. Його дихання на мить затрималося, а очі округлилися від шоку. Позаду нього в кімнату зайшли Салем та Елрік, які теж заціпеніли, побачивши це видовище.

Серед кімнати, заповненої книжковими полицями, алхімічним приладдям і столами, освітленими слабким магічним сяйвом, на двох столах лежали Райнар та Аліна. Вони були нерухомі, ніби спали або були в комі. Райнар виглядав жахливо: його обличчя було блідим, а по тілу йшли численні порізи, схожі на сліди від ножів або інших гострих інструментів. Над ним виднілися колби з темною рідиною, що капала на його груди через тонкі трубочки. На шкірі проступали чорні жилки, які пульсували, ніби живі.

Поруч з Аліною ситуація виглядала не менш тривожною. Вона лежала спокійно, але над її тілом виднівся магічний бар’єр, схожий на прозору сферу, усередині якої спалахували символи. Її обличчя було спокійним, але виглядала вона так, ніби перебувала в іншому світі.

Двоє чоловіків у дивних халатах стояли біля столів із набором інструментів у руках. Один із них виглядав як типовий алхімік, із розкиданими волоссям і плямами від реагентів на халаті. Другий був набагато моторошнішим: він носив одяг, прикрашений символами, що явно вказували на його належність до єретичного Братства Тіней. Його очі блищали фанатизмом, а в руках він тримав дивний різак, що світився темним фіолетовим сяйвом.

Осторонь стояли троє магів, сконцентрованих на підтримці бар’єра над Аліною та Райнаром. Вони навіть не помітили появи Еріона, настільки були занурені у свою магічну роботу.

Еріон відчув, як його серце стискається від люті. Його погляд зупинився на Райнарі — його друг, завжди впевнений і сильний, тепер лежав безпорадним і спотвореним. Руки Еріона самі стиснулися в кулаки, а темрява, що була частиною його душі, почала виходити назовні.

Не зронивши жодного слова, він кинувся вперед.

Перший рух був блискавичним: Тінеріз перетворився в кинжал і в одну мить пронизав горло одного з магів, що стояли осторонь. Маг навіть не встиг закричати, а бар’єр почав тремтіти, втрачаючи свою силу. Другий маг розвернувся, але Еріон уже був поруч. Темрява ожила, мов жива істота, і задушила його ще до того, як він зміг застосувати захисну магію.

Третій маг спробував утекти, але темрява вкоротила йому шлях, пронизавши його наскрізь. Його тіло впало беззвучно, а бар’єр над Аліною та Райнаром зник, залишивши їх незахищеними.

Алхімік кинувся було тікати, але Еріон одним рухом Тінеріза відправив його в небуття. Чоловік із Братства Тіней був єдиним, хто залишився живим. Його обличчя спотворилося від страху, але він не встиг нічого сказати, коли темрява обплела його тіло, ніби попереджаючи, що кожен наступний рух може стати останнім.

Еріон стояв посеред кімнати, важко дихаючи. На підлозі валялися тіла, а повітря було насичене запахом крові та алхімічних парів. Він повернувся до своїх друзів, які все ще стояли біля дверей, приголомшені тим, що сталося.