Читати книгу - "Пригоди бухгалтера Іри, Ярина Чорна"

Безвісти зниклий

Кілька днів Іра ходила сама не своя, зустріч з подругами не повернула їй гарного настрою, хоча вони старалися з усіх сил. Іра їздила в Копистин, де мама збудувала будинок та жила там з вітчимом та бабусею. Але і ця поїздка також не розробила. Іра зрозуміла, що вона закохалася, але від того ще ставало гірше. Безсонні ночі, постійно поверталася до останньої розмови з Володарем, картала себе, навіщо вона так себе повела, хоча розуміла, що насправді між ними нічого бути не може. А ій так хотілося його цілунку, його обіймів. 

Цього бути не може, - і це вже факт. Поплач Іро, може відпустить. Життя продовжується, так боляче, так без нього. Прийми це, і не тіш себе марними сподіваннями.

 

Іра вирішила змінити своє життя, щоб проводити більше часу в Міжсвітті, долучитися до дослідження патенту. Це справді цікаво, і можливо Яхо буде поруч з нею і їй буде легше пережити цей перший важкий період закоханості, а потім переболить, перепече. Вона його забуде, і обов'язково буде щаслива.

Іра мала важку розмову з мамою, звільнення з Атаман Консалтинг не відбулося. Мама переконала написати Іру заяву на відпустку, в неї їх на три місяці хватить. Мама зрозуміла, що Іра закохалася, і рішення Іри поїхати з міста було кращим рішенням, ніж бути поруч з коханою людиною, яка її не кохає. Мама колись пережила такі почуття до Іриного тата, який покинув її,вона тоді чуть з розуму не з'їхала. Тому вона відпустила Іру. Домовилися переписуватися, раз на тиждень розмовляти по відеозв'язку.

Іра вийшла з офісу вільною від роботи, але не вільна від серця. Вдома позбирала речі у валізу, яку б хотіла взяти із собою. Тільки не зрозуміло, як її можна переправити в Міжсвіття, також телефон та ноутбук. Іра нічого іншого не придумала, як охопити валізу руками, сісти на стілець, щоб часом не впасти разом з валізою, насилу потягнулася правою рукою доо лівоого зап'ястя і сказала - в кабінет.

За мить Іра опинилася в кабінеті маєтку.

Ура! Вийшло. Так, а де всі?

Іри зійшла до вітальні, і там нікого не було, тоді вирішила спуститися до підвалу. Так там було чутно голоси. Вона заглянула у відчинені двері - за комп'ютером сидів Яхо, а Фома стояв над ним. Вони щось шумно обговорювали.

Народ, привіт.Іра, ти повернулася! - Яхо злетів зі стін і поліз обійматися,- як ти могла нас кинути? Ми тут чуть з глузду не з'їхали. Вже почали пробивати шлях до твої УкраїниЗадушиш. Фома ходи я тебе також обніму.

І  зверху непорушний Фома , обійняв Іру, як найближчу людину.

Пані, ми дуже переживали, коли Володар вилетів із будинку як ошпарений, він по дорозі до шатлу спалив лавку та кілька фонарів. Що між вами сталося? Ми з Яхо побігли до вас, але вже не застали.Так, Фома не називай мене пані, я Іра або Ірина, але ніяк не пані. Домовилися?Добре Іра,  але лише коли поруч немає сторонніх. Так що ж таки сталося?Я йому відмовила в дослідженні патенту.Відмовили?Так, відмовила.Ви безсмертна?Ні.Ви таки безсмертна, ще ніхто не міг відмовити Володарю. А ви за тиждень двічі.Так сталося. Давайте не будемо більше про це. Ви знаєте, що мені вдалося?Що? - хором запитали і Яхо і ФомаЯ перенесла із собою валізу з речами, ходіть подивимося чи вони вціліли.

 

В кабінеті відкрили валізу, все було так як Іра поскладала. Іра витягнула ноутбук, розклала його на столі і включила. Він запрацював.

 

Дивно тут працює Wi-fi  з моєї квартириЩо таке Wi-fi?- запитав Яхо.Це безпровідний роздатчик інтернету, я можу вам показати свою Україну. Хочете?Ще питаєш, показуй.Так розміщуйтеся на дивані , я зараз в ютубі підберу пару відео.

Іра пошукала відеоролик до дня Незалежності, в ньому максимально зібране все найкраще про Україну. Вони сиділи і з цікавістю вдивлялися в екран ноутбука, а після Іра включила відео про війну, про смерть, сльози, воїнів, волонтерів, людей.

Це якийсь жах, як в цьому можна жити? Скільки горя випало на долю країни українців. Ви люди - титани, як в тій пісні, що була в попередньому відео.

Іра хотіла щось відповісти, але на ноутбуці  пролунав вхідний дзвінок в телеграм, це була Женя. Іра повернула ноутбук до себе і відповіла на дзвінок 

 

Привіт, Женя.Привіт, це куди тебе занесло? Якийсь музей?Готель такий, що сталося?Біда, Славік пропав, Катя телефонувала. Плакала, їй зателефонували волонтери. Розумієш, не командир , а хлопці - волонтери. Вони їм автомобіль відганяли та різні потрібні їм речі, все як замовляли, почали питати де Славік у вояків, а вони кажуть, що він повіз до першої лінії боєкомплект і не повернувся, їх поїхало четверо. Ніхто не повернувся. Зараз запишуть в безвісти зниклих. Я не можу її розрадити. Набери її, вона завжди тебе краще чує. Передзвониш мені потім, добре?Добре.

Женя  відключилася, а Іра обхопила руками голову, схиляючись до колін.

Боже, де ж ти? За що це все нам?

Іра  постаралася заспокоїтися, подихала , подумки порахувала до десяти і набрала Катю. Катя довго не відповідала, а лише на третій раз включилася.

 

Катя, привіт. Мені Женя сказала. Як ти там?Ти не бачиш як я? - Катя була запухша від сліз - Іра як мені далі жити? Може мені твій вітчим допоможе знайти Славіка? Я вже телефонувала в частину, і на гарячу лінію. Всі позаписували дані і сказали чекати. Іра як я можу чекати ? А якщо він десь поранений лежить? А якщо він в полоні?Скільки часу він не відповідає?П'ять днів.Ну це ще не так багато, можливість знайти ще є.  А де він саме був, коли проопав?Під Торецьком.А в тебе може є його останні фото?Він мені тиждень назад скинув відео , з хлопцями смажили шашлик, співали пісні, я тобі зараз йогоо скину. Іра поможи, я знаю ти можеш.Катя я постараюся, ти головне не розкисай, ми з тобою. Все пока.‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍