Читати книгу - "Тінь серед світла, Деріка Лонг"

Оксана опустила голову, її губи стиснулися, а очі наповнились емоціями. Вона на мить заплющила очі, згадуючи моменти з Мирославом — поцілунки, ніжні слова, спільні вечори. Її серце було переповнене тими емоціями.

— Я не можу сказати, чому так, — продовжувала Оксана, піднявши погляд. — Але коли я з ним, мені здається, що все з’являється на своєму місці. Я відчуваю, що він мені небайдужий. Це не просто… це більше, ніж я могла б собі уявити. Так, він може бути складним, але те, що я відчуваю до нього, — це не просто захоплення, це більше… набагато більше. Коли я думаю про нього, я просто хочу бути поруч. І коли він посміхається, я розумію, що це почуття важливе.

Настя уважно слухала подругу, намагаючись зрозуміти, чому Оксана настільки глибоко закохана. Вона зрозуміла, що це не просто захоплення, а справжня любов, і навіть попри сумніви, Оксана була готова віддати себе всім своїм почуттям.

— Ти так про нього говориш, — сказала Настя, її голос став м'якшим. — Мабуть, я і не знала, наскільки сильно ти до нього прив’язалась. Мабуть, тобі справді важливо все це. Якщо ти відчуваєш, що це справжнє, я не можу просто так сказати, що він тебе не вартий. Але ти повинна бути обережною, Оксано. Не завжди ми можемо контролювати, до кого ми прив’язуємось. І в твоїх стосунках з ним, я бачу, що це дуже сильно, але не можна забувати про те, як важливо бути уважними до таких почуттів. Чоловіки, як він, не завжди постійні. Ти сама повинна вирішити, чи хочеш ти на все це йти.

Оксана на мить замовкла, і серце її відчувало цілу бурю емоцій. Вона знала, що Настя має рацію, що любов — це не завжди легко, і вона не може передбачити, що буде далі. Але її серце розривалося від бажання бути з Мирославом.

— Я знаю, що це не буде легко, але я не можу зупинитись, Настю. Це не просто якийсь флірт чи зв'язок. Я відчуваю, що це те, що я шукала все своє життя. Він — це те, чого я бажала. Я не можу просто забути про це, і я не хочу.

Настя подивилася на Оксану і зрозуміла, що подруга закохана. Вона не могла нічого сказати, але в її очах відображалася підтримка і розуміння. Вона знала, що Оксана мала свої мрії та надії, і їй тільки залишалося побажати подрузі успіху.

— Я розумію, — сказала Настя, підтримуючи подругу. — Тільки будь обережною, добре? Ти заслуговуєш на щастя, і я хочу, щоб ти була щаслива.

Оксана кивнула, відчуваючи полегшення від того, що могла відкрити свої почуття Насті. Вона була готова дати все для цього кроку, адже відчувала, що Мирослав — це саме той чоловік, з яким вона хоче пройти через усе.