Читати книгу - "Том 12"

12 без перерви писал а.— Мається на увазі робота над «Лісовою піснею».

217. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 14 жовтня 1911 р. Цулукідзе

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 601—602.

Подається за автографом (ф. 2, № 416).

Назвати її слід: «Історія давніх народів Сходу»...— Підручник вийшов під заголовком: «Стародавня історія східних народів» (Катеринослав, 1918).У передмові до неї говориться: «Незадовго перед своєю смертю Леся Українка дозволила надрукувати «Стародавню історію», але конче хотіла переглянути її і виправити перед друком. Тяжка недуга не дала їй зробити сього, і «Стародавня історія» друкується тепер так, як вона була написана одразу,— без жодних змін і поправок».

П а ш а — П. Б. Шимановський, двоюрідний брат Лесі Українки.

Оксапа-мѳяша — О. А. Шимановська (в одруженні Гааб), дочка Оксани Косач, сестри Лесі Українки (народилася 1911 p.). Тепер мешкав в Цюріху (Швейцарія).

218. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 22 жовтня 1911 р. Цулукідзе

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т.5, с. 602—604.

Подається 8а автографом (ф. 2, № 245).

219. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 26, 27 жовтня 1911 р. Цулукідзе

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 417).

220. ДО А. Ю. КРИМСЬКОГО. 27 жовтня 1911 р. Цулукідзе

Вперше надруковано в перекладі російською мовою у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 338—342.

Подається за автографом (ф. 2, № 451).

... З тим клаптиком ...— Йдеться про уривок драми «Руфін і Прісцілла».

...Суб’єктивності Йоганни та Оксани... Леся Українка спростовує закид А. Кримського про автобіографічну основу образів жінок із творів Лесі Українки «Йоганпа, жінка Хусова» і «Бояриня».

Сент-Бев Шарль Огюстен (1804—1869) — французький критик і письменник, обстоював романтизм.

«Brightest in dungeons, Liberty, thou art» («О воля, найясніша ти в темниці!») — цитата із «Шільйонського сонета» Д. Байрона.

... Я взяла такий епіграф ...— Строфу 8 «Шільйонського сонета» Леся Українка взяла епіграфом до циклу віршів «Невільничі пісні» (збірка «Думи і мрії», Львів, 1899).

X уса (Хузан) — головний персонаж драматичного етюда Лесі Українки «Йоганна, жінка Хусова» (1909), що, як хазяїн, глава дому, відзначався деспотизмом, нещирістю.

... Добрий та уважний друг ...— К. В. Квітка.,

... «Дочекатися того святонька ...» — парафраз із вірша С. Руданського «Наука» (1860):

«Дочекався я Свого святонька,

Виряджала в овіт Мене матінка».

Побєдоносцев Костянтин Петрович (1827—1907) — державний діяч царської Росії, провідник політики великодержавного шовінізму і національного гноблення. В 1880—1905 pp.— обер-прокурор Синоду.

...Найгірша помилка мого життя —се що я зросла у волинських лісах ...— Вологий клімат Волині, на думку Лесі Українки, вплинув на появу і прогресування її захворювання.

... Написала «драму-феерію» ...— Йдеться про «Лісову пісню».

«Потоплений дзвін» — драма-казка видатного німецького письменника Г. Гауптмана.

Вперше надруковано скорочено в перекладі російською мовою у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 342—343.

Подається за автографом (ф. 2, № 418).

Дрібніші речі (їх є три, а одна велика) ...— Йдеться про поезію «Хвиля», поему «Віла-посестра» (обидві надруковані в «Літературно-науковому віснику» в 1911—1912 pp.), легенду «Королівна» (надрукована в журналі «Рідний край», 1912, № 15) та «Лісову пісню» (великий твір).

222. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 29 грудня 1911 р. Цулукгдзе

Вперше надруковано скорочено в перекладі російською мовою у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 343—344.

Подається за автографом (ф. 2, № 419).

Михайло Сергійович — М. С. Грушевський.

... В них там «я щ и.к» дуже вже «довги й».— Редакція «Літературно-наукового вісника» упереджено зволікала з друкуванням творів Лесі Українки.

З картинкамидо історії ...— Йдеться про ілюстрування підручника «Стародавня історія східних народів».

Орудка (оруда) — робота, клопоти.

1912

223. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 2 січня 1912 р. Цулукгдзе

Вперше надруковано в журналі «Червоний шлях», 1923, кн. 8, с. 241-243.

Подається за першодруком.

Автограф не зберігся.

... Русова, наприклад, не читала нічого, рецензуючи...— Йдеться про рецензію С. Русової на перший том творів Лесі Українки, вміщену в газеті «Киевские вести», 1911, 10(23) окт., № 280.

«Киевские вести» — щоденна суспільно-політична, економічна і літературна газета ліберально-буржуазного напряму. Виходила в Києві 1907—1911 р.

Щ одо імпульсу від М. Гоголя ...— Ймовірно, мається на увазі Михайло Венедиктович Гоголь.

Жабориця (пізніше Заріччя) — село, де влітку 1876 р.

О. П. та П. А. Косачі відпочивали із своїми дітьми Михайлом і Лесею; тепер входить до складу селища міського типу Баранівки Житомирської області.

Нечі мне (тепер — Лісова пісня) — ^фочище поблизу села Скулина в Ковельському районі Волинської області.

Лев Скулинський — мешканець із села Скулин, прототип образу дядька Лева з «Лісової пісні».

Інші дві речі ...— Тобто «Віла-посестра» і «Лісова пісня».

«М у з и н і химери» — віршована гумореска Лесі Українки, вперше надрукована в журналі «Вітчизна», 1946, № 2, с. 23—25.

' ... Як він перенісся у Київ ...— З 1907 р. в Києві видавався журнал «Літературно-науковий вісник».

...«По тім б о ц і».— Тобто в Галичині, де почав виходити «Літературно-науковий вісник».

Коли і як думав Наташа видавати свій збірник?— Дружина Миколи Косача Наталія Григорівна (уроджена Дробишева) мала намір опублікувати українські обрядові пісні, записані нею в Колодяжному. Відомостей про реалізацію цього задуму немае.

«Ничего-ничего, молчание ...» — вислів із твору М. В. Гоголя «Записки божевільного» (1834).

224. ДО Ф. П. ПЕТРУНЕНКА. 4 січня 1912 р. Цулукідзе

Вперше надруковано в альманасі «Вперед», Глухів, 1928.

Подається за першодруком.

Автограф не зберігся.

До мого проекту про ті переклади...— Очевидно, йдеться про намір Лесі Українки видати в спілці з М. Вороним і О. Коваленком книгу перекладів із творів Верлена і Верхар-на, що не схвалювали Олена Пчілка і Ф. Петруненко.

«Варлаамі Йоасаф, старохристиянський духовний роман і його літературна історія» — докторська дисертація І. Я. Франка, надрукована в «Записках Наукового товариства імені Шевченка», т. 18 і т. 20 (1897) та видана окремою книжкою у Львові 1897 р.

«Слово о Лазарѳвѣ воскресении. Староруська поема на апокрифічні теми».—Розвідка І. Франка, окремий відбиток, Львів, 1900.

«Апокрифи» — повна назва праці І. Франка: «Апокрифи і легенди з українських рукописів. Зібрав, упорядкував і пояснив

І. Франко», т. 1—5. Львів, 1896—1910.

Черняхівські — Л. М. Старицька-Черняхівська та Олександр Григорович Черняхівський, київський лікар, чоловік Людмили Михайлівни.

«Демонологія» — тобто праця А. Онищука «Матеріали до гуцульської демонології» в книжці «Матеріали до української етнології», т. 11, Львів, 1911, с. 1—139.