Читати книгу - "Холодна ніжність, Уляна Пас"

– Відчини двері. Я хочу вийти! – кажу. – Ні! – карбує. – Алексе, я хочу вийти! Відчини, будь ласка, двері! – повторюю. – Синичко, це тобі не допоможе, – заявляє і заводить двигун. – Кажи адресу. Відвезу тебе додому. Закочую очі, глибоко вдихаю і кажу адресу сусіднього будинку. Ще не вистачало, щоб Алекс дізнався, де я живу. – Цей поцілунок нічого не означає! – випалюю, поки їдемо. – Ти застав мене зненацька, і я не змогла... – Встояти? – закінчує за мене. – Я помітив. Відкриваю рота, щоб відправити його під три чорти, а тоді закриваю. І що це мені дасть? Алекса все одно не переперти. Він бачить мене наскрізь, тому що досвідчений у цих справах, а я до пуття й не цілувалась ніколи. Можна сказати, що це був мій перший раз справжнього дорослого поцілунку.