Читати книгу - "Новий шанс на щастя, Оксана Мрійченко"

Катя запитально вигнула брову. Петро Васильович прийняв виклик, підійшов до дверей свого кабінету і зник за ними. Дмитро залишився з Катею, продовжуючи зацікавлено дивитися на неї своїми чорними очима. Всі жінки офісу вважали, що в цих очах можна загубити розум. І Катя погоджувалась з цим твердженням.

— Катю, ви молодець, — посміхнувся їй Дмитро. — Сумлінно працюєте.

— Я впевнена в якості нашої продукції. І мені подобається її продавати. А ще у нас вигідна цінова політика. Це приваблює нових клієнтів.

— Якість та ціна багато чого вирішують. Але вміння спілкуватися з клієнтом не менш важливе, — Дмитро продовжував дивитися на дівчину, засунувши руки в кишені своїх темних штанів. — Ви вмієте знайти підхід до людини. Це круто.

— Дякую, — Катя остаточно збентежилася, ховаючи очі. — Я стараюся.

— Катю, — Дмитро підійшов ближче, огорнувши її ароматом своїх парфумів. — Я вже сказав Петру Васильовичу, що через два дні у нас збори акціонерів. Потрібен звіт з продажів за пів року. Наскільки розумію, цим займаєтеся ви?

— Так, — Катя знову зустріла його погляд. — Вам потрібен загальний звіт? Чи по кожному місяцю окремо?

— А як би ви порадили подати інформацію акціонерам?

— Я б зробила окремо по кожному місяцю. А потім об'єднала б усе на одному графіку. Це покаже акціонерам динаміку зростання продажів. І можна ще додати порівняльний аналіз з минулим півріччям. Після розширення виробництва та введення нової цінової політики замовлень стало більше.

— Хм… Це гарна ідея. Так і зробимо. Звіт потрібен на четвер. Можу запропонувати вам свою допомогу з підготовкою.

— Я встигну сама, — Катя знову почервоніла, помітивши краєм ока хитрий погляд Наталки, яка зайшла в кабінет. — Звіт буде у вас в середу.

— Бачу ви звикли працювати не лише якісно, ​​а й швидко, — Дмитро примружився. — Ще один плюсик. Катю, такими темпами я можу замислитися над підвищенням вашої зарплати. 

— Мене цілком влаштовує моя зарплата, Дмитре Олександровичу.

— Вправного співробітника потрібно мотивувати. Починайте працювати над звітом. Якщо буде потрібна моя допомога, одразу звертайтеся.

Катя упіймала його погляд і кивнула. Дмитро ще раз посміхнувся та вийшов з кабінету, причинивши двері. А Катя тихо перевела подих і повернула голову до Наталки.

— Що?

— Розслабся, він пішов, — в карих очах Наталки танцювали веселі вогники. — Ох, бачила б ти себе… Збентежена, розпашіла.

— Він мене зовсім захвалив. Ніяково стало.

— Хвалив він тебе заслужено. Але мені здається, що ти більше зніяковіла від його погляду.

— Не вигадуй — буркнула Катя, сідаючи за стіл.

— А хтось тут поплив від боса, — Наталка зробила паузу, хитро блиснувши очима. — Знаєш… А Дмитро з тобою якось інакше поводиться. Не так, як з іншими співробітницями. Це дуже помітно. Ти точно йому подобаєшся.

— Нато, давай працювати. Мені звіт робити треба.

Наталка посміхнулася і перемкнула увагу на монітор свого комп’ютера. Катя почала працювати над звітом. У глибині душі вона розуміла, що слова Наталки частково вірні. Дмитро подобався. Не тільки як начальник. Каті було приємно розмовляти з ним, дивитися йому в очі. Навіть просто відчувати його присутність. І це насторожувало. Катя подумки нагадала собі, що вона порядна заміжня жінка. Що сказав би Олег, якби дізнався її думки?

Згадка про чоловіка неприємно вколола серце. Катя стала похмурою. Останнім часом Олег все частіше дорікав їй за те, що вона навмисно привертає до себе увагу чоловіків. Це було образливо. Катя вважала себе привабливою дівчиною, але не фліртувала з іншими чоловіками. Проте напади необґрунтованих ревнощів траплялися у Олега все частіше. За останній рік він відчутно змінив своє ставлення до дружини. Став дратівливим, зовсім забув про ніжність та романтику. Катя перечитала купу книжок про кризу другого року подружнього життя. Але не змогла знайти в них відповідь. Поведінка Олега не піддавалася логічному поясненню. І Катя дуже боялася, що це може вщент зруйнувати її щасливий шлюб.