Читати книгу - "Коли ти поруч , Кері Ло"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Вистава закінчена. Повертайтеся до роботи.
А потім, гордо піднявши голову, вийшла з переговорної.
Коли я повернулася до свого кабінету, мене ще трохи трусило. Лють змішувалася з розчаруванням, а десь у глибині зароджувалося знайоме відчуття втрати. Але я не могла дозволити собі розкисати.
Глибоко вдихнувши, я сіла за стіл і зробила ковток кави. Тепер вона була холодною. Що ж, не тільки моє особисте життя сьогодні пішло не за планом.
— Емі? — почувся обережний голос.
Я підняла погляд і побачила Лізу, свою колегу та подругу з відділу кадрів. Вона несміливо заглянула в мій кабінет, ніби чекала, що я ось-ось жбурну в неї ще одну пляшку.
— Заходь, якщо не боїшся, — буркнула я.
Ліза зачинила за собою двері й нерішуче сіла навпроти.
— Слухай… Я не хотіла втручатися, але… Ти як?
Я хотіла сказати, що чудово. Що це навіть на краще. Що тепер у мене з’явиться більше часу для роботи й не доведеться терпіти поруч людину, яка мене не цінує. Але слова застрягли в горлі.
— Я розчавлю його, якщо він не з’їде сьогодні, — холодно сказала я замість цього.
Ліза пирхнула:
— О, не сумніваюся. Від тебе навіть генеральний сахається.
Я втомлено потерла скроні.
— Просто не можу повірити, що витратила пів року на цього дурня.
— Ну, тепер ти вільна жінка. Можеш зайнятися чимось корисним… Наприклад, помститися.
Я здивовано глянула на неї.
— Жартую! Ну… майже.
Я тільки закотила очі.
— Та ну його. Він того не вартий.
— Правильна відповідь, — схвалила Ліза. — Тоді, може, ввечері вип’ємо та потанцюємо?
Я на секунду задумалася, а потім кивнула.
— Так, випивка зараз здається чудовою ідеєю.
— От і домовилися!
— Тоді зустрінемося о десятій біля клубу? — уточнила Ліза, дістаючи телефон, щоб одразу кинути адресу.
— О десятій… — я на мить задумалася, прикидаючи, чи встигну закінчити всі справи, а потім махнула рукою. — Гаразд.
— Ось і чудово! — Ліза підморгнула. — Надягни щось таке, щоб всі чоловіки в клубі, слиною захлинулися.
— У мене є декілька варіантів, — хмикнула я, відкинувшись на спинку крісла. — Побачимося ввечері.
Ліза встала, багатозначно мені підморгнула й вийшла. Я ж допила холодну каву, розгорнула ноутбук і спробувала зануритися в роботу, хоча десь на межі свідомості крутилися сьогоднішні події.
Любі, вітаю вас у новій історії✨
Не дивлячись на те, що це вже друга моя книга, це все одно не менш хвилююче! Я щиро сподіваюся на вашу підтримку, адже саме ви надихаєте мене продовжувати цей шлях.
Ніколи не думала, що зможу так просто ділитися всіма тими ідеями, які народжуються в моїй голові. Але тепер кожен новий розділ – це ще один крок уперед, і я рада, що ми робимо його разом.
Дякую, що ви поруч! Чекаю на ваші думки та враження.
Наступний розділ буде завтра, але поки без точного часу публікації.
З любовʼю, Кері Ло🤍
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Коли ти поруч , Кері Ло», після закриття браузера.