Читати книгу - "Сила цілительки, Ліанна"

Таємниці сили

Подорож, яку Лірелла й Фінкін почали, була не лише фізичною. Це була подорож у глибини їхніх душ і сил, про які вони навіть не здогадувалися. Вони вирушили через чорні води, де не було ні світла, ні надії. Лірелла відчувала, як страх пронизує її кожним рухом, але вона не зупинялася. Її серце билося ритмічно, а в грудях щось тепле і сильне починало прокидатися.

— Ти вже готова? — запитав Фінкін, коли вони пливли через непрохідні водорості.

— Я не знаю... — Лірелла задумалася. Вона не розуміла, як використати свою силу. Всі її навички обмежувалися лікуванням і допомогою іншим. Як вона може зупинити Шкарабуза, коли сама не розуміє, чому її сила так змінилася?

Фінкін озирнувся, його сріблясті очі сяяли в темряві.

— Ти не одна. Я з тобою. І твої сили теж будуть. Просто вір у них.

Раптом перед ними з'явився темний риф, схожий на стіну. Лірелла зупинилася, вивчала його, відчуваючи тиск у грудях.

— Це... Це не просто риф, — прошепотіла вона.

Фінкін уважно подивився на камінь, і раптом зрозумів.

— Це бар'єр. Створений темною магією. Щоб потрапити далі, ти повинна впустити свою силу і побороти цей бар'єр.

Лірелла зробила кілька глибоких вдихів. Вона не знала, як, але відчула, що всередині її є щось, що може змінити все. Тонка нитка світла почала пробиватися з її грудей, повільно охоплюючи її руки.

— Лірелло! — викрикнув Фінкін, коли темний бар'єр почав відступати під тиском її сили.

Світло розрізало темряву, і бар'єр зник. Попереду вони побачили відкритий простір. Але там, де ще кілька годин тому була темна і холодна безодня, тепер стояло невідоме місце, яке обіцяло бути ще більш небезпечним.

Лірелла ступила вперед, відчуваючи, як її сила змінюється і зростає з кожним кроком. Вона ще не знала, що її чекає, але тепер вона відчувала, що може пройти через це.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍