Читати книжки он-лайн » Фентезі 🐉🧝‍♀️🗡️ » Усі царства іншого світу, Лариса Лешкевич

Читати книгу - "Усі царства іншого світу, Лариса Лешкевич"

129
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 207 208 209 ... 236
Перейти на сторінку:

– Гадаю, скоро ми це зрозуміємо, – невизначено відповів Х'ярго.

Він обійняв її і ще міцніше притиснув її голову до свого плеча. 

– Чому ти не хочеш говорити зараз? – запитала Веда без жодного, втім, докору.

– Ми про все поговоримо, щойно твоя свідомість і твоя пам'ять стануть ясними.

– Знаєш, коли я зустріла Дорліс, і вона сказала, що я маю тебе розбудити, я дуже злякалася, а потім побачила тебе і... все... Мабуть, я закохалася в тебе з першого погляду або згадала, що кохаю, але не зрозуміла.... Знаєш, я навіть поцілувала тебе, сплячого... 

– Справді?

– І дуже боялася, що ти це відчуєш... А ти відчув?

– Мені снилися  сни. Вони були дивовижними, реальнішими за саме життя. І у снах я бачив тебе, був поруч із тобою...

– Чому я тебе не пам'ятала? Або пам'ятала, але не розуміла, хто ти? Але мені ніколи не снилися незнайомці... Якийсь час я справді захоплювалася вампірами, тільки жодного певного образу в мене  в голові не було... Просто вампіри... Гіпотетичні, –  вона простягнула руку й спіймала на долоню перші важкі краплі дощу. 

Блискавка промайнула в чорних хмарах і вдарила, як здалося, просто в купол собору. Оглушливий гуркіт грому розколов небо.

– Я люблю тебе! Дуже люблю! – сказала Веда з несподіваною силою, – дивно, але в Зальгарі я чомусь не могла говорити про це вільно...

Х'ярго повернув її обличчям до себе і поцілував. 

Дощ пішов дедалі швидше, за мить хлинув зливою, обдаючи їхні сплетені в обіймах постаті холодними бризками, а вони продовжували цілуватися, не звертаючи уваги на грозу, яка вирувала навколо.

– Нам пора, – тихо сказав Х'ярго їй у губи, – інакше не буде ні концерту, ні іншого запланованого...

Веда ковзала мутним від пристрасті поглядом по його обличчю. Вона нічого не хотіла бачити й чути.

Але він взяв її за руку і повів  геть з балкона.

– Нам пора, – повторив, пригладжуючи її, розпатлане вітром, волосся.

– Так, – прошепотіла Веда, неохоче приходячи до тями.

Часу залишилося не так уже й багато, а треба ще підібрати одяг для концерту і прокрутити в умі те, що вона гратиме і співатиме. Веда завжди візуалізувала перед концертом.  Часто це працювало навіть краще, ніж репетиції.

 

1 ... 207 208 209 ... 236
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Усі царства іншого світу, Лариса Лешкевич», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Усі царства іншого світу, Лариса Лешкевич"