Читати книгу - "До зустрічі ніколи, Меланія Арт"

Чесно, на мить здалося, що я повернулася в свій десятий клас, коли довелося переходити в нову школу. Тоді я просто терпіла, але зараз – я не залишу це просто так. Але для початку потрібно хоч зрозуміти, що сталося.

Замість кабінету, я одразу пішла в сторону свого відділу. Думаю, дівчата точно щось про це знають. Офіс – він же як великий вулик, тут плітки розходяться зі швидкістю світла.

– Всім привіт, – нервово привіталася і знову спіймала на собі погляди, але вони, в більшості, були вже жалісні. – Слухайте, ніхто нічого мені не хоче розповісти?

– Привіт… Ніко, тут… – першою звернулася до мене Оксана, наш візуалізатор. – Загалом… – та що ж таке трапилося, що ніхто слів не може підібрати.

– Ніко, а це правда, що ти розлучена? – більш впевнено спитала в мене Мілана, яка ніколи не відрізнялася тактовністю.

– Так, – а сенс приховувати? – З цим якісь проблеми? – хотіла спитати спокійно, та все ж не змогла стримати роздратування.

А розлучення вже моє тут яким боком?

– Ем… Просто… – промямлила вона у відповідь.

– Ніко, ти чому трубку не береш? – почула я схвильований голос Соломії. – Я до тебе вже пів години намагаюся додзвонитися, а потім взагалі чекала біля кабінету. А ти тут, – вона злилася, але за цією злістю крилася справжня паніка.

– Солю, все добре, не нервуй, будь ласка, – потрібно її заспокоїти, адже таке хвилювання точно не потрібно її дитині.

– Нічого доброго, Ніко, – похмуро відповіла. – Ходімо звідси. Є розмова.

Я кивнула, а потім ми одразу пішли у сторону туалетної кімнати. По дорозі на мене знову так вирячалися, що я вже й не знала навіть, що думати.

– Ну, розповідай, – сказала, як тільки ми залишились наодинці. – Що тут, до біса, взагалі коїться, Солю? Вчора все було добре, а сьогодні – я наче ізгой якийсь.

– Ніко, тобі краще сісти, – кивнула у сторону декоративного крісла.

І так, мені справді було краще сісти, адже те, що розповіла мені Соля – просто вибило у мене землю з-під ніг.

Виявляється, хтось пустив чутку, що моя кар'єра побудована на заможних чоловіках, з якими я спала, а потім – шантажувала. Мовляв, я зваблювала потенційних клієнтів, яких знаходила не зрозуміло де, і які обов'язково повинні були бути одруженими, а потім шантажувала фотографіями "спільно проведеного часу", щоб вони зробили у мене замовлення. Очманіти просто, яка я аферистка, виявляється! Ще й чоловік мене, виявляється, кинув, адже про це все дізнався, а тепер я – в пошуках нової жертви.

Ця повна нісенітниця з кожним новим обговоренням обростала деталями, тож до моєї Солі вона дійшла вже в такому варіанті, коли, виявляється, мене взагалі Рита цьому навчила! Ніби вона й сама так робила, а потім їй трапилася серйозніша рибка у вигляді Андрія Андрійовича, от вона й вирішила швидко дитинку забацати! 

Боже, ну дорослі ж люди, а повірили в таку повну маячню!

І знаєте, що найобразливіше – повірили не лише корінні Фієрці, але й люди з колишнього "Elegans". Люди, які бачили, скільки я проводила часу в компанії та скільки всього робила для свого успіху. Люди, яким я неодноразово допомагала. Та що там я... Вони ж, очевидно, і про Риту повірили, яка взагалі багатьом з них допомогла побудувати кар'єру з нуля.

 Я просто шокована.

– Ніко, це просто пусті балачки. Зараз всі все обдумують і зрозуміють, що це повна дурня. Побачиш, декілька днів і ніхто про це не згадає, – намагалася заспокоїти мене подруга.

–  Солю, таке – не забувається. Вони мені вже клеймо поставили – шльондра. Про який авторитет взагалі далі говорити? А Рита? Уявляєш, що буде з нею, коли вона дізнається? Їй небезпечно нервувати. Вагітність у такому віці й так непроста, а тут ще й ці плітки. Боже, дізналась би, хто їх пустив – прибила б на місці.

– Взагалі не розумію, звідки взялася ця інформація. 

– Просто комусь я дуже заваж… – а потім замовчала, адже в голову прийшла страшна здогадка.

Гордич! Ця сволота єдина могла таке зробити!

Фу, який низький вчинок, навіть для нього.

– Ніко, ти куди? – спитала Соломія, коли я зірвалась зі свого місця.

– Знайду того, хто це все влаштував. 

– Ти ж не думаєш, що це Властислав Романович? 

– Я не просто думаю, Солю… Я знаю.

****

P.S. Буду вдячна за Вашу підтримку коментарями, зірочками та підписками на сторінку автора, а також хочу нагадати, що вся інформація про оновлення також публікується на моїх сторінках у Фейсбук (Меланія Арт) та Інстаграм (melania_art_book) ♥