Читати книгу - "Тінь корони, RIV"

       Пройшло декілька десятків хвилин, тому король уже йшов. Позаду нього йшли Томас та Едріан, а ще позаду ледь-ледь пересувався Мартін, несячи три великі сумки. Ігвард хоч якось хотів не думати про майбутню битву, тому подивився на друга. «Тобі не тяжко?» — саркастично запитав він. «Та ні! Ви що, Сір? Все добре!» — так же саркастично відповів Мартін. «До речі! А як Марієтта тебе відпустила?» — запитав Томас. «А я сказав, що потрібен, як лише помічник», — відповів блондин. «А вона до мене навідувалась. Просила подивитись за тобою, Едріане», — сказав Ігвард, вказуючи пальцем на Едріана, «і на тебе», — вже вказував на Томаса. «А за мною?» — жартуючи запитав Мартін. «Ні! Ти потрібен тільки мені та Густану. Як перший, так і другий у поході», — відповів король. Хлопці вже дійшли до решти війська.