Читати книгу - "Сни Морфея , Tалі Птах"

Рей знову почав блювати. Після довгої боротьби, Моро домовився з хлопцем, щоб його помити. Світле волосся, мокре від поту,  обвисало неохайним кодлом. Засипав пілігрим тільки з заспокійливим. І знову стрілки на годиннику над ліжком закрутились. Моро дивився на них і ніяк не міг змусити себе відвернутись. І знову око, тепер воно було одне і дивилось так жалюгідно, що Алекс ривком підвівся і вийшов з палати.

Коли телефон знову завебрував на столі в кафетерії, Моро підскочив і ледь не кинув паперовий стакан з гарячою кавою. Руки похолоділи і спітніли, коли він побачив, що телефонувала психіатр.

— Алло, добрий день, — привіталась Нора, — як у вас справи? Я чула і про Рея, і про Ліру.

— Я не впевнений, що зможу приїхати… — тихо відповів Моро, — Хоча, я хотів би. Є що обговорити.

— Я розумію, — зітхнула жінка, — Тепер будемо сеанси підлаштовувати під дітей, але бажано один раз на тиждень залишати мені годину. Вас щось конкретне бентежить?

— Я б хотів це обговорити віч на віч, — відповів той і відпив каву.

Після обіду чоловік поїхав на пів години до Ліри. Проте донька спала, як і Рей. Моро вирішив не гаяти часу і поїхав в офіс.

Якщо у Ліри концентрується аура вже зараз, значить потрібно що найшвидше завершити амулет доньки. З її слабким сердечком цей атрибут полегшить переходи.

Мартин лаявся на першому поверсі з молодшими інженерами.

— Що у вас тут? — спитав Моро, коли секретар помітив шефа, поспішно завершив тираду і підійшов до Алекса.

— Та, неборе, не переймайтесь. Я уже все порішав, — відмахнувся гуцул, — Не думав, що ви приїдете сьогодні. Я вам исти принесу маленько. Психіатра відмінив. 

— Вона мені телефонувала, — відповів Алекс і похлопав хлопця по плечу, — Рішала. 

Інженер поїв і взявся до роботи. Йому залишилось тільки зібрати амулет. З'єднати всі частини, скріпити їх і зафіксувати. Простенька на вигляд цяцька мала в собі три частини, одна з яких була найменшою і  найскладнішою деталлю. Вона програмувалась під кожного пілігрима Аїда на основі статистики концентрації аури, її частоти і діапазона. Радіонитки і корпус робились простіше, хіба що перше Моро удосконалив в амулеті доньки. 

На корпусі Моро вигравірував химерне око. Розглядаючи його, чоловік відчув біль в білому оці. А закривши його він знову опинився там. Десь далеко, куди жодна душа пілігрима не доходила, де тільки демони Аїда пожирали одне одного. Де і зустрів Алекс одного з них. Де втратив око. Знову він стоїть там і знову чує чиюсь розкриту пащу за спиною. І очі. Оті очі, що останніми днями спостерігають за Моро. Оті очі, які довірили йому найбільшу таємницю цього світу, після чого закрили ворота Царства Смерті.

Алекс дивився на те і міцніше стискав амулет.

— Не бійся, тобі нема чого боятись, — повторив сам собі Алекс. І зібравшись, повіз цяцьку донці.