Читати книгу - "Вовче прокляття, Марія Власова"

**

Прокинулася від того, що м'яка пухнастість зникла, і тепер я притискалася не до пухнастого вовка, а до хлопця. Хлопця з яким у мене дуже не зрозумілі відносини. Пощастило, що прокинулась тільки я, хоч під щокою прискорено билося його серце — він усе ще спав. Повільно підвела голову, відчуваючи як затекло одне плече. Поза-то  у нас яка нетривіальна була: він лежить на спині, одна рука під моєю шиєю, друга лежить зверху на моєму коліні, а все тому, що я майже лежу на ньому, закинувши праву руку і ногу зверху. Відчуваю дежавю, я наче уже прокидалась так от на ньому. Дивно, раніше я б нікому і торкнутися до себе не дозволила, а на ньому регулярно відлежуюсь.

Чортів запах! Бісове зв'язування! Дідькова я! Адже це все я закрутила, мені наче зносить дах кожен раз коли він поряд. Ні на кого в житті я не злилась так сильно, як на нього. Це їх зв'язування винувато? Чому я не можу поводитися при ньому, як з Юрою? Чому не можу бути спокійною і тихою?

Сіла, ледве відчуваючи плече й шию. Ми так довго пролежали на холодній підлозі. Дивно, що не замерзла, все ж зима, я не дуже одягнута, а замок на балконні двері давно зламаний, через що постійно відчувається протяг. Хто їх до речі зламав? Кай? Він робить надто багато дивних речей через зв'язування, які цілком суперечать його власним словам. Таке відчуття, що він сам не знає чого хоче, він просто втомився.

Тихо піднялась, натягнула своє улюблене ніжно-блакитне плаття. Розчесалась, виникло доволі рідкісне для мене бажання – накраситись, але не стала. Один чоловік уже біля моїх ніг, і без жодної косметики. Скептично оглянула знову мій новий «килим». Він навіть не вмістився нормально, ноги збирають пилюку під ліжком. Чому, коли він просто спить, виглядає таким милим? Я навіть злитись не можу на нього, хоча він перетворив мою кімнату в суцільний гармидер. Всі підручники зі столу скинув, і навіть тумбочку перевернув. Добре хоч нічого серйозно не постраждало, ремонт для власника для безробітної студентки – надто велика розкіш. Та й варто признати, гармидер тут був ще до того, як він увірвався і в вовчій подобі все тут перевернув. Потерла руки від нових синців на зап'ястях, після чого укрила «килим» ковдрою з ліжка. Чим довше він поспить, тим менше я з ним врешті-решт проведу часу.

Зітхнула важко, вкотре шкодуючи, що взагалі зустрілась з ним. Висунулася через прочинені двері в коридор. Скільки часу минуло? Поглянула на годинник, уже вечір. Оглянула іншу кімнату: Руслани і Юри не спостерігалося. Може зателефонувати їм? Але тоді альфа-козел прокинеться, проблем не оберешся. Взагалі треба б утекти з дому по-тихому, от тільки йти мені нікуди. Грошей немає, навіть з роботи мене турнули, за такі довгі прогули, та і їсти хочеться. Зайшла на кухню, клацнула вимикачем, загорілося світло. Навіть посуд за собою не помили, в ресторані, чи що, харчуються?!

Настрій, що підігрівається болем від тиску застібки ліфчика, псувався з кожною хвилиною. Кай само собою свою порцію не доїв, моя теж стояла на столі. Вивантажила посуд у мийку, зайнялася звичайними домашніми справами. Немов це не я з двометровим вовком недавно спала. Дідько, як же двозначно звучить! Вивантажила залишки їжі на одну тарілку, поставила її в мікрохвильову піч. Відкрутила таймер і з подивом зрозуміла, що їжу ніхто не прибрав, але радіо вимкнув. Потягнулася, щоб увімкнути, але передумала. Вимила посуд і, коли вже витирала руки, згадала, як голосно пищить мікрохвильова піч, тож одразу ж кинулася до неї. Відкрила дверцята, доки вона не запищала, потягнула руки до тарілки й обпеклася. Перегріла тарілку.

Чоловічі руки ковзнули під моїми та витягли тарілку з печі та поставили на тумбу поруч, викликавши хвилю приязних мурашок на шкірі.

Дідько, він прокинувся! Сукня надто тонка, я відчула жар від його тіла, гул його серця та тепле дихання над маківкою, що спутало моє волосся. Він навіть притулився до моєї голови колючим підборіддям. Мене занурило в улюблений запах, захотілось прикрити повіки, й відкинутись спиною на нього. Якась дурня, яка він опора для моєї спини, а тим паче мене?

— Ти не пішла, — сказав він тихо, зовсім не схоже на себе.

Такою інтонацією не розмовляють з дівчиною, з якою тебе проти волі зв'язало щось містично звіряче під назвою "зв'язування". Такою інтонацією говорять з коханою, як в любовних романах, чи в фільмах. Тільки яке відношення до цього маю я?

Його руки залишили тарілку й накрили мої, що впираються в стільницю. Це все занадто інтимно. Його запах всюди, він лоскоче ніздрі. Жар його тіла розслабляв, так що мені здавалося, що я плавилась, мов метал, під натиском.

— Їсти захотілося, — сказала різко і вирвалася з кільця його рук.

Узяла посуд, наклала собі тарілку. Йому їжу класти не стала, тим паче дивитися. Щоки палали вогнем, наче я невинне дитя. Хто ж знав, що його нова тактика матиме такий ефект? Навіщо цей фарс зараз, коли Юри та Руслани тут немає? Відповідь очевидна — цей фарс для мене, а не для них. Що він від мене хоче? Що йому потрібно? Я надто навчана гірким досвідом, і знаю що просто так, з такою як я, ніхто не буде себе так вести. Не можу повірити: він думав, що так просто забуду, як він поводився раніше? Я що, на його думку, довірлива дурепа?! Хоча, так воно і є. Сіла на стілець, на те місце, де раніше сестра сиділа. Наткнула картоплю на виделку, відправила шматок до рота і тільки тоді подивилася на нього крадькома. Кай стояв в одних трусах, трохи нагнувшись, і стискав стільницю обома руками. Я не бачила виразу його обличчя, оскільки скуйовджене волосся падало йому на обличчя. Цікаво, мраморний попіл на стільницю можна приклеїти суперклеєм? Сумніваюсь, що хтось загадувався над  таким питанням до мене.