Читати книгу - "Дуже погана няня , Кетрін Сі"

Робити мені було нічого, тож я прибирала у будинку. Бабуся не любила брудний простір довкола і тому кожні два дні влаштовувала прибирання. 

Я якраз мила підлогу, коли у двері наполегливо постукали, а за секунду ще раз і гучніше. Діставши з кишені куртки, що висіла у коридорі, свій пістолет я відчинила двері. 

– Ти? – Поспіхом ховаю пістолет за пояс джинсів. – Навіщо приперся? 

– А ти досі така груба! 

– Як дізнався де я живу? – Хоче зайти, але я не даю прохід. 

– Твоя домашня адреса, це не таємниця. 

– Марк, що ти тут забув? – Виходжу на вулицю і закриваю двері до будинку. – Я тобі не рада і я все тобі сказала у басейні! 

– Тоді ти працювала на Чандлерів, а тепер – ні.

– То й що?

– Давай поговоримо. Тобі сподобається моя пропозиція!