Читати книгу - "Інтригуюче кохання, Лана Рей"

25 Крістіан

Почувши історію Аманди, я був вражений нею до глибини душі. Це ж треба було таке вчворити? Мене вразило те, на скільки сильно ця дівчина прагнула стати бойовим магом. Крім того, вона відчувала відповідальність, бо успадкувала родову магію, що мала дістатись її брату.

Можливо, я розумів її краще від інших. Через те, що я народився надзвичайно обдарований магічно і фізично, моя молодша сестра, Емілія, народилась аж надто слабкою.

Емілія молодша за мене на рік. Вона надзвичайно вродлива і розумна дівчина, але дуже слабка фізично. Бідолашка не може самостійно ходити більше однієї години на день. Більшість часу вона проводить сидячи або лежачи. Але слабкість не стала на заваді її бажанню навчатись.

Емілія раніше своїх одноліток вирішила вступити до академії майбутніх дружин. Викладачі академії приїздять до нас додому, щоб проводити для неї заняття.

Дивлячись на свою сестру, я постійно відчуваю провину. Її страждання завдають  мені болю, бо я нічого не можу вдіяти, щоб допомогти їй.  Емілія - дуже дорога для мене людина і заради неї я здатен на все.

Цілком можливо, що і Аманда відчуває щось подібне по відношенню до свого брата - близнюка.

- Що будемо робити з цією дрібною пройдисвіткою? - Поцікавився Алекс, коли ми увійшли до його кімнати.

- Я пропоную дати Аманді шанс. Вона - дуже талановитий і сильний маг. Буде дуже шкода, якщо Аманда не зможе реалізувати свій потенціал, - запропонував я.

- Крісе, зізнайся чесно, що ти просто запав на цю дуже неординарну і надзвичайно вродливу дівчину, - промовив Тім, хитро посміхаючись.

- Аманда і справді викликала у мене цікавість, - зізнався я

- Ні. Цікавість вона викликала у нас, а ти на неї запав. Друже, я бачив, як утебе загорілись очі, коли ти побачив її в кав'ярні, - втрутився Алекс.

- Добре... Ви мене розкусили... Ця дівчина мені, справді, дуже сподобалась. Чесно кажучи, я захоплююсь її сміливістю, рішучістю, відчайдушністю і талантами. Я хочу допомогти Аманді в досягненні її мрії.

- Крістіане, ти ж розумієш, що нам всім загрожує, якщо відкриється правда? - Запитав Тім

- Так, розумію... Але хіба ми вперше щось порушуємо? Якось викрутимось. Так було завжди.

- Проблема не лише в цьому, друже. Навчання у військовій академії може бути небезпечним для Аманди. Через деякий час у нас почнуться справжні бойові місії, під час виконання яких дівчина може серйозно постраждати...

- Я зроблю все, щоб цього не сталось, а ви мені в цьому допоможете. Крім того, не варто забувати про те, що Аманда - це не беззахисна дівчинка, а сильний темний маг, що може за себе постояти. Ви самі  бачили те, на що вона здатна.

- Я здаюсь, Крісе... Ти мене вмовив. Наш Коротун - це, справді, щось, - промовив Тім.

- Якщо більшість із нас підтримують цю божевільну ідею, то я теж погоджуюсь, - сказав Алекс, важко зітхнувши.

- Дякую вам, хлопці. Я знав, що ви мене не підведете.

- Крістіане, тільки такому бісовому везунчику, як ти, могла дістатись в сусіди по кімнаті чарівна дівчина, враховуючи те, що ми навчаємось у військовій академії, де навчаються виключно хлопці, - сміючись, промовив Алекс.

-  Як же я тобі заздрю, Крісе. От би замість того йолопа, Кастора, моєю сусідкою була Ліна. Я був би на сьомому небі від щастя...- Замріяно промовив Тім і важко зітхнув.

 - Заздрість погано позначається на здоров'ї, Тіме. До речі, хлопці, нам вже час йти на вечерю, - промовив я.

Ми вийшли в коридор і поспішили до їдальні. Дорогую туди, я зайшов до своєї кімнати.

Аманда все ще сиділа на моєму ліжку, обійнявши коліна руками. Зараз вона здавались такою вразливою і беззахисною, що мені захотілось якось її втішити.

- Ходімо на вечерю, Коротуне!, - Покликав я.

Почувши це, Аманда зіскочила з ліжка і кинулась мене обіймати. Не очікуючи від неї такої реакції, я шоковано обійняв її за талію.

- Кхи- кхи, - почулося від дверей.

Трясця! Кого це там біси принесли в такий непідходящий момент?

  

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍