Читати книгу - "За моїм щитом, Ханна Кір"

Розділ 10

Це була найкраща ніч в моєму житті!

Нарешті нормальне ліжко, гаряча вода, і спокій – чи це не розкіш? Раніше я теж бачила гарні місця, але завжди на службі, де розслаблятись не випадає.

Сьогодні я могла витратити цілу годину під теплими струменями води. Спершу вода стікала чорною, поки я віддраювала шкіру грубою люфою. Але, зрештою, вона стала прозорою, а я – чистою. На поличці знайшлися мила, креми, навіть ароматні олії. Я обережно взяла одну – лавандову. Аромат нагадав мені дитинство, а нотка цитрусу – південний Раммарк, який приймав мене поки що досить привітно. Волосся тепер пахло свіжістю і лягало м'якими хвилями — вже не сухими пасмами, а гладким темним полотном.

Іноді хочеться побути дівчинкою. Навіть коли ти найманка після місяця в сідлі. 

Відразу після ванни я завалилася в ліжко – таке м'яке, що провалилася в сон ще до того, як голова торкнулася подушки. Зазвичай мене мучили тривожні сни, але сьогодні навіть кошмари вирішили дати мені спокій. 

Це точно було на краще.

Навіть вони, але не Ройс. З першими променями сонця, його хижа фізіономія вже стовбичила у мене в кімнаті. В своєму звичному чорному костюмі та з високо піднятим коміром плаща, наче якийсь збіднілий граф. Що ж, хто зна, можливо так і є — я в душу Ройсу не лізла.

Він збудив мене та попередив про термінову задачу.

Саме тому я вилізла з ліжка, вже сорок хвилин сиджу в ресторані першого поверху та щохвилини стаю злішою. Бо Гарта досі немає і Ройс відмовився «ще раз заходити до нього в кімнату».

— Ройс, якщо за хвилину він не зʼявиться, то я не пробачу, що ти не дав мені по повній насолодитись цим ліжком! Майже гарантовано, що фрау Герда сьогодні протверезіє та вижене нас звідси під три чорти!

— Я хіба винен, що він там телиться? — Ройс спокійно поставив кухоль з місцевим елем на стіл. — Як така розумна, то йди і сама його за вухо з ліжка витягай.

Здається, я навіть почервоніла від злості. Зазвичай я не була падка на сон чи відпочинок, але майте совість! Такий шанс випадає раз на життя! Гучно піднялась та побігла вгору сходами. Дівчини на рецепції не було, тому презирливі погляди посилати на мене не було кому.

Після стуку в двері Гарт не відчинив. Я була би не я, якби не продовжила вперто грюкати — і тепер не лише кулаком, але і передньою частиною ступні.

— Гарт!

За хвилину безрезультатного стояння я почала переживати: а що як з ним щось трапилось?

Я відійшла на крок від дверей та вже з більшою силою приклалась ногою до замка: двері з гучним скреготом відчинились. Що ж, замок доведеться ставити новий. Підбігла до ліжка і спокійно видихнула: Гарт спав найневиннішим сном, який міг бути.

— Ой! — роздався вигук зі сторони вікна.

Я торкнулась рукою ножа за поясом та обережно попрямувала туди. В голові промайнули спогади з того дня — мирна спальня та два закривавлених тіла. 

Вікно було закрите, тому я посунула штору, тримаючи ніж напоготові. За зеленим габардином стояла напівоголена працівниця рецепції і дивилась на мене з-під лоба винуватим поглядом.

— Тільки не кажіть нічого фрау Герді! Вона мене звільнить, — пискнула.

Я підняла брову.

— Вітер в спину, дитино, поки інші не прийшли. А я буду будити цього йолопа.

Дівчина вискочила з кімнати, мов ошпарена, на ходу натягаючи рукава сукні і шнуруючи корсет. Я ж склала руки на грудях та витріщилась на Гарта, який активно робив вигляд, що спав, але насправді вже з трудом стримував сміх.

— Вставай, герой-коханець. Ми тебе чекаємо всі, а ти тут розважаєшся.

Гарт неохоче розплющив одне око і посміхнувся на всі тридцять два.

— Кая, ти навіщо дівчинку налякала? Коли ти почала вибивати двері, вона ледь в вікно не вистрибнула!

Я кинула в нього якийсь рушник, що висів поруч з рукою. Гарт легко піймав його та засміявся тепер вже в голос.

— Як спати з нею, так тобі подобається, а як захистити дівчину від ворожого проникнення — так смішно йому! — я показово обурилась.

Гарт піднявся з ліжка, навіть не думаючи прикрити оголене тіло, та пішов вдягатись. Я не дивилась — хоч ми і подорожували разом майже два роки, але я все ще лишалась дівчиною і спостерігати за їхніми голими дупами не мала жодного бажання.

— Кая-Кая, ти і так знаєш, що єдина дівчина в моєму серці — це ти. От тебе буду захищати, — протягнув він задумливо з-за кутка, де якраз натягав сорочку.

— Може я і єдина в твоєму серці, — я хмикнула, — але точно не буду такою в ліжку. Дякую, в гарем не напрошуюсь.

Гарт висунув голову зі свого сховка за кутком і обурено закотив очі. От, показушник.

За десять хвилин ми вже були внизу і сиділи за столом поруч з рештою команди. Дівчинка на рецепції кидала на нас налякані погляди.

Треба буде уточнити її імʼя, якщо загадкова фрау Герда не вижене нас за цей день.

— Що ж, — почав Ройс, коли всі всілись. — Я маю для нас замовлення.

Він дістав з внутрішньої кишені свого плаща великий пергамент і розкрив його перед нами на столі. В такий час за іншими столиками ще нікого не було, тому ми могли не перейматись, що хтось підслухає.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍