Читати книгу - "Афера на двох, Ірен Кларк"

22

Ліна

 

Я вдивлялася в обличчя Олівера, поки він переварював мої слова. Було видно, що він не в захваті, але й заперечувати не поспішав.

 

— Отже, — почала я, грайливо хитаючи ногою, — як щодо справжньої афери?

 

Олівер зітхнув і потер обличчя руками.

 

— Твій задум божевільний!

 

Я усміхнулася.

 

— Ми маємо бути на крок попереду. Ми дамо йому достатньо, щоб він зацікавився, але недостатньо, щоб просто взяти і вбити нас.

 

Олівер задумливо подивився на мене.

 

— Ти хочеш заманити його в пастку?

 

— Так, — я нахилилася вперед. — Ми створимо ситуацію, в якій він буде змушений діяти так, як потрібно нам. Але сам про це знати не буде.

 

— І нам тобі повірить?

 

— Якщо все зробити правильно, то так, — я підняла підборіддя.

 

— А що далі?

 

Я підвелася і підійшла ближче.

 

— Далі він почне грати в нашу гру. Він почне стежити за нами, намагатися взяти під контроль, думати, що він керує ситуацією.

 

— Але насправді це зробимо ми, — додав Олівер, уважно дивлячись на мене.

 

— Саме так.

 

Я бачила, як він обдумує все це.

 

— Це дуже ризиковано, Ліно.

 

— Будь-який варіант ризикований. Але цей — найкращий шанс взяти Громова на гачок.

 

Він мовчки дивився на мене ще кілька секунд, а потім зітхнув.

 

— Я не знаю, чи ти божевільна, чи геніальна.

 

Я підморгнула.

 

— Може, трохи і того, і іншого.

 

Олівер знову зітхнув і потер потилицю.

 

— Добре. Але якщо щось піде не так, я витягну тебе звідти, навіть якщо доведеться нести на руках.

 

Я відчула, як моє серце стукнуло сильніше.

 

— Угода.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍