Читати книгу - "Потраплянка № 13 або 12 наречених для принца Ендрю, Катріна Страж"

- Вважаєш, що хтось імітував його почерк? Чому записка так зацікавила тебе? – запитала я.

- Я упевнений, що цей поки невідомий злодій використав заборонену магію, - пояснив Доріан свою думку, - а Ендрю цього б точно не зробив.

- Яку саме? – запитала я. Тепер, коли і сама нею володіла, мені було цікаво, які взагалі види магії існують. А моя – заборонена? Раптом, я, немов ситхи у Зоряних війнах, можу катувати блискавками? Чи не тому Доріан заборонив казати про мою магію? Ні, щось мене на поворотах понесло. Краник фантазії необхідно трохи підкрутити, бо щось плеще через край.

- Морок, - крізь зуби видихнув Голова Королівської служби безпеки, - цей покидьок наводить морок, і скоріш за все через подібні речі, записки, або щось схоже. Але я гадав, що магічні фоліанти із застосування мороку давно знищені.

- Завжди щось залишається, заховане під десятьма замками, - упевнено промовила я, на що Доріан лише гмикнув, - це тільки гроші на тендерах зникають безслідно, хоча, інколи і миші з’їдають, але то вже про зерно.

- В цікавому світі ти живеш, - зауважив Доріан, хоча по його двозначному тону було зрозуміло, що він не в захваті, - не зрозуміло тільки, чого так рвешся назад. На тебе там хтось чекає?

Я була відверто здивована цим питанням. Як на мене, остання фраза була промовлена аж з надто непроникним виразом обличчя, що наштовхувало на цілком протилежне – намагання не видати своєї зацікавленості у відповіді. А можливо, мені підсвідомо хочеться так думати, що Доріан небайдужий до мене? Я ніколи не дізнаюсь правду і чи потрібна вона мені, якщо я прагну повернутись? Та це питання наштовхнуло на гіркі роздуми.

- Ніхто, - намагалась відповісти якомога байдужіше, та потім голос наче надломився, і я прошепотіла, - але там мій дім, і зараз він у небезпеці.

І якось так сталось, що мене прорвало, і я розповіла усе: про своє життя у дитячому будинку, про мрію стати поліцейською, про кінченого сусіда, що розв’язав війну на моїй землі, і як одного лютневого ранку прокинулась від вибухів. Навіть не помітила, як до моєї емоційної розповіді додалися сльози. Отямилась, коли усвідомила, що ми сидимо на підвіконні в одному з палацових коридорів, Доріан ніжно мене обіймає, а я притулилась до його грудей та, схлипуючи, розповідаю йому про жахливі події останніх років.

- Я не знаю вашого народу, - прошепотів Доріан, - але ваша жага до волі мимоволі викликає повагу. Вірю, що ви з усім впораєтесь.

Я не знайшла, що відповісти на цю неочікувану підтримку, лише хитнула головою, дякуючи йому, і тут відчула, як моєї скроні торкаються його губи, ніжно, легенько, майже невагомо, але так приємно. Підняла до нього заплакане обличчя й несміливо посміхнулась, а він ще міцніше притиснув мене до себе та поцілував. Поцілунок був ніжним, довгим, наче цілуючи мене, Доріан намагався зцілити моє серце, залікувати рани та наповнити новими приємними емоціями.

А чим був цей поцілунок для Доріана? Певною мірою, виконаним бажанням та намаганням підтримати дівчину, до якої мав почуття. Він не кривив душею, коли, слухаючи розповідь Ніки, говорив про повагу до її народу, чинившого опір ворогу, що мав численну перевагу та абсолютну байдужість до цінності людського життя, і разом з тим чоловік зрозумів, що ніде, окрім свого світу, вона не буде стовідсотково щасливою. Тоді Доріан пообіцяв сам собі – якщо випаде така нагода, якщо це взагалі можливо, він обов’язково поверне її додому.

*****

Бал завершився, і зал претенденток спустів. Він знову стояв навпроти портрету своєї коханої та щось говорив.

- Діано, цього разу вони завадили мені. Як не прикро визнавати, та цей клятий Доріан може стати серйозною проблемою. Крім того, він націлився на мій подарунок для тебе. Та не хвилюйся, я ще маю, чим їх здивувати. Це буде навіть цікаво та смішно. Хіба не можу я трохи повеселитися на шляху до нашої мрії? Якщо вони вважають, що морок діє лише на спустошених дівчат, вони помиляються. Вони тричі помиляються, бо ми сильні не мороком єдиним. Треба вбити клин у це новостворене тріо шукачів правди. Я маю ще сюрпризи, і один піднесу завтра.