Читати книгу - "Слідчій, що з порядних , Oleg Poroshok"

Розділ 31: Код зради

Після численних розмов, обміну даними та напружених дискусій, Денис і Макс вирішили, що настав час зробити перший крок для розкриття внутрішньої зради, для чого була використана технологія, яка поєднувала в собі накопичення даних, та впровадження новітніх технологічних засобів. Денис розробив план, який мав зламати ілюзію стабільності серед корумпованих посадовців.

 

Стратегія дезінформації

 

Денис чітко усвідомлював: серед чиновників, які на перший погляд здавалися незворотньо врощені в систему, але обов’язково знайдеться такий єдиний, хто перевершує решту — той, хто має більше повноважень, ніж інші, та використовує свою позицію для прикриття власних злочинних схем. Щоб викрити його, слідчий прийняв рішення організувати розсіювання цілеспрямованої дезінформації.

За допомогою спеціальних алгоритмів та криптографічних протоколів був створений “код зради” — низка електронних повідомлень, що містили різну версію подій, залежно від адресата. Це були дані, які пов’язували конкретних посадовців із незаконними операціями: від махінацій з офшорними рахунками до підписання таємних угод з представниками кримінальних структур.

Макс, майстер операцій в кіберпросторі, ретельно прокручував кожне повідомлення, коригуючи деталі, аби інформація була переконливою, але водночас суперечливою. Він розіслав їх різним групам контактів, які працювали всередині системи.

— Наша мета – побачити реакцію. Якщо серед них ховається зрадник, він не зможе зволікати з роботою в цьому напрямку, або подібна інформація прорве його захисну оболонку, — тобто він сам себе викриє пояснював Денис, клацаючи рядки коду на своєму ноутбуці.

 

Збір доказів через реакцію системи

План полягав у наступному: коли певні посадовці почнуть реагувати на отриману дезінформацію — телефонувати, писати повідомлення, намагатись змінити свою позицію або, навпаки, активізують заходи з протидії — це стане сигналом для аналізу, хто саме бере участь у маніпуляціях. Дані з внутрішніх каналів, перевірених програмним забезпеченням, швидко реєстрували кожну зміну позиції в режимі реального часу.

Настала ніч, коли всі сигнали повинні були активуватися одночасно. Денис разом із Максом, перебуваючи в тимчасовому центрі управління, спостерігали за потоками даних. На великому екрані з’являлися графіки, що відображали кожен мережевий пакет, що відправлявся в систему. З-поміж ряду численних повідомлень один конкретний код почав виділятися — повторно надсилалася інформація, яка вказувала на підписання нового внутрішнього протоколу для “внутрішнього контролю”.

Макс нахилився до екрана:

> — Це не випадковість. Усіх, хто отримував наш “код зради”, було багато, але лише один з них відреагував моментально, як тільки дані досягли його системного рівня. Всі його комунікації завмерли на мить, і на фоні цього ми отримали більше сигналів. Це явна спроба перекрити інформаційний потік.

Денис відчував, як кожна клітинка його тіла наповнюється адреналіном. Він зрозумів: зрадник намагається врятувати себе, вносячи корективи у свої розрахунки. Цей акт, хоч і спроба зберегти контроль, був для нього безцінним доказом. Він негайно надав сигнал оперативній групі, щоб тихенько зафіксувати всі подальші дії.

 

Внутрішня протидія та конфронтація

Наступним кроком став крок виявлення партнернів, які виявились в результаті дій зрадника. Денис і Макс ретельно переглядали лог-файли та телефонні дзвінки. З’ясувалося, що один із високопоставлених службовців, його ім’я невідоме, але його посада давала йому можливості маніпулювати потоками інформації, реагуючи на “код зради” майже миттєво.

— Це наш ключовий гравець, — мовив Денис, гортаючи електронні записи. — Якщо ми зможемо його викрити, всі ці злочинні схеми впадуть як картковий будинок.

Макс, відчуваючи внутрішню напругу, додав:

> — Але пам’ятай, – кожен рух викликає ланцюгову реакцію. Ми повинні бути готові до того, що відповідь може бути жорсткою. Система може підкорити або ж розкрити нас.

Попри всі технічні успіхи, між партнерами відчувалася зростаюча емоційна напруга. Денис, який завжди вважав себе сильним завдяки суворості і дисципліні, починав сумніватися, чи правильно він веде себе зараз і чи правильні його дії. У той же час Макс відчував, що його методи, хоч і нестандартні, дають результати. Різниця підходів загострювала їхні суперечності, але водночас об’єднувала заради однієї мети.

У кімнаті, заповненій екранами і зведеними даними, Денис на мить зупинився і подивився прямо в очі Максу:

> — Ми ризикуємо, братику. Якщо наші дії стануть відомі тим, хто знаходиться всередині системи, це підірве не лише їхню владу, а й нашу безпеку.

Макс тихо відповів:

> — Ризик – це єдина валюта боротьби за правду. Ми вибрали цей шлях, тому що знаємо: ми стоїмо на порозі викриття великої змови. І, якщо ти не впевнений – просто згадай, як давно ми вже йдемо разом.

Тиша, що наступила після його слів, була ніби знаком: незважаючи на відмінності, вони залишалися союзниками, єдиним фронтом проти темних сил, як зовнішніх, так і внутрішніх.

 

Вирішальний сигнал

І ось, коли аналіз майже завершився, на екрані з’явилося нове попередження: система зареєструвала збіг сигналів, який чітко вказував на місце і посаду зрадника. У цей момент Денис зрозумів, що настав час діяти. Також стало очевидно, що влада всередині структури готова протистояти всім, хто загрожує її власним інтересам.

Він залишив декілька зашифрованих повідомлень, щоб спрямувати оперативників прямо до підозрюваного, коли час настане. Проте рішення залишалося відкритим: чи буде це пряма конфронтація, чи професійна пастка для викриття зрадника.

Підібрані дані, внутрішня протидія і методи дезінформації створили складну картину, яка відкривала перший клапан у виведенні з тіні корумпованих сил. Денис і Макс розуміли, що майбутня операція стане вирішальною. Вони вже зараз готувалися до наступного етапу, де межа між внутрішнім розслідуванням і аактивною боротьбою за правду зникне в густій тіні зради.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍