Читати книгу - "Нова Надія Життя, Немеш Іван"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Еліс відчула, як її корабель знову здригнувся, немов потрапив у вир розбурханої гравітації. Світ навколо мерехтів, наче реальність ось-ось розірветься на шматки.
Тінь не зникла. Вона відступила.
Або ж… змінилася.
Замість безформної постаті тепер перед нею постав силует, що дедалі більше нагадував людину. Лише неприродна темрява, яка струменіла з його поверхні, видавала в ньому щось більше, ніж просто істоту.
Корабель вирвався з енергетичного вихору й знову стабілізував курс, але прилади продовжували реєструвати аномальні гравітаційні коливання.
— Ти відмовляєшся бачити правду, — голос лунав вже не тільки в її голові. Він розповсюджувався всередині кабіни, резонуючи з обшивкою, із самими стінами корабля.
Еліс не дозволила собі піддатися паніці.
Вона швидко перевірила стан корабля:
— Щити працюють, але на межі.
— Навігація тимчасово відновлена.
— Двигуни: обмежена потужність.
Втеча була можлива, але з ризиком.
— Якщо ти такий могутній, то чому не знищиш мене просто зараз? — її голос залишався холодним, хоч у грудях все стискалося від напруження.
Фігура залишалася нерухомою.
— Тому що ти ще не зробила вибір.
Еліс не відповіла. Вона вже знала, що робити.
Швидко перевівши керування на ручний режим, вона різко змінила курс, спрямовуючи корабель в бік найближчої зірки.
Якщо це створіння залежне від енергії, від темряви—його реакція скаже їй більше, ніж будь-які слова.
— Ти граєш із силами, які не розумієш, Еліс Рейн, — голос став жорсткішим.
— А ти забагато говориш, — прошепотіла вона й активувала форсаж.
Раптовий ривок. Корабель вирвався вперед.
За мить прилади зафіксували аномальний рух позаду.
Тінь більше не залишалася пасивною.
Вона рушила за нею.
Еліс вдивлялася в екран навігації. Вона спрямовувала корабель прямо до зірки—пекучого гіганта, що палав у безкрайньому мороці космосу. Тінь не відставала.
— Давай же… покажи, що ти таке насправді, — пробурмотіла вона, вичавлюючи з двигунів усе можливе.
Термальні датчики зафіксували стрімке зростання температури. Обшивка корабля витримає, але не довго.
Тінь зреагує. Вона має зреагувати.
Простір позаду неї здригнувся. На екранах пішли сплески аномальних енергетичних полів.
Вона змінює тактику.
Корабель різко здригнувся, немов невидимі руки вхопили його.
— Гравітаційне захоплення! — Еліс майже закричала, коли корабель почало сповільнювати всупереч її командам.
Тінь не просто слідувала за нею—вона тримала її.
Вогні на панелі управління блимнули червоним.
— Система тяги: критична напруга.
— Щити: перевантажені.
Якщо вона нічого не зробить, то втратить керування.
— Гаразд… подивимось, наскільки ти стійка, — прошепотіла вона й різко розвернула корабель на 180 градусів.
Форсаж.
Її тіло втиснуло в крісло. Гігантське прискорення прорізало силове поле, яке намагалося її утримати.
Вона летіла прямо на Тінь.
Об’єкт перед нею здригнувся.
На мить здавалося, що він коливається, наче від несподіванки.
Ось воно.
Тінь, здається, не очікувала, що вона піде на пряме зіткнення.
За мить простір перед нею змінився.
Тінь зникла.
Не розсіялася. Не відступила.
Вона змінила положення.
— Чорт…
В наступну секунду корабель накрила хвиля темряви.
Системи вибухнули тривожними сигналами.
— Перехоплення критичне!
Корабель зупинився, прямо в серці безодні, та завмер, оповитий щільною чорнотою. Еліс не могла рухатися.
Системи все ще працювали, але жодного сигналу про навколишній простір—начебто її вирвали з реальності. Навіть зорі зникли.
Тінь не просто захопила її. Вона ізолювала її.
— Що ти таке?.. — прошепотіла Еліс, стискаючи важелі управління, хоча вони більше нічого не контролювали.
Раптом, без жодного попередження, екрани ожили.
Але замість звичних системних даних на них почали з’являтися… образи.
Фрагменти. Спогади?
Перед очима пробігли кадри:
— Земля. Останній захід сонця, який вона бачила перед відльотом.
— Її дитинство. Самотня дівчинка перед вікном притулку, вдивляється у нічне небо.
— Перший вихід у відкритий космос. Відчуття абсолютної беззахисності перед порожнечею.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нова Надія Життя, Немеш Іван», після закриття браузера.