Читати книгу - "Слідчій, що з порядних , Oleg Poroshok"

Розділ 33: Перелом

Після серії викриттів, що сколихнули навіть найзагартованіших гравців у владній мережі, у повітрі зависла напруга. Усі знали — буде удар у відповідь. Але не знали звідки. І коли.

 

Тиша перед бурею

 

Денис уже не виходив із дому без засобів для шифрування і не відповідав на жодні дзвінки з невідомих номерів. Його квартира перетворилася на штаб, де комп’ютери, кабелі й дисплеї миготіли потоками інформації, а кожна секунда мовчання була дзвінкішою за кулі.

Макс говорив коротко:

> — Нам дали фору. Але тепер вони не просто шукають нас. Вони готуються вдарити публічно.

Дані, що надходили через цифрову мережу, свідчили про активізацію зовнішніх структур, які раніше не проявляли себе. Йшлося про новостворену міжвідомчу групу безпеки, нібито офіційно націлену на «захист інституцій від внутрішніх загроз». Але Денис бачив: це — завуальована чистка. «Вертикаль» ще мав ресурси.

 

Нова фігура на дошці

 

Серед цієї бурі з'явився новий гравець. У повідомленнях, що поширювалися закритими каналами, фігурувало ім’я «Сова» — аналітик старої школи, якого всі вважали давно усуненим із системи. Він не належав жодному табору, але мав власну гру.

> — Якщо ми його знайдемо, — сказав Макс, — то зможемо побачити не лише гілки цієї павутини, а й коріння. І, можливо, але щоб не спалити його.

«Сова» мав доступ до архівів, які могли підтвердити давні змови, приховані роками. Це був той самий вектор, на який поставив Денис. Його сліди вели до маленького містечка на північному сході країни — туди, де цифрова тиша могла означати або безпеку, або пастку.

 

Погоня за минулим

Вони вирушили туди, залишивши свої цифрові сліди розмитими. В дорозі Денис думав про те, яка тонка межа між правдою і страхом, що може зламати навіть найсильніших. Але не тепер. Не його.

Містечко зустріло їх холодним вітром і дивною тишею. Стара бібліотека, де колись працював «Сова», була зачинена. Але один лист, залишений у захищеному каналі, змінив усе:

> «Денисе, якщо ти читаєш це — значить, вони вже близько. Не шукай мене, шукай документи. Вони у підвалі, за фальшивою стіною. І будь готовий: деякі союзники — не ті, ким здаються».

 

Зрада за зрадою

 

Поки Денис і Макс розкопували архіви, у столиці почалися арешти. Але не тих, кого підозрювали. А тих, хто співпрацював із Денисом. Вони стали ціллю.

> — Вони хочуть винищити нас по одному, — мовив Макс, переглядаючи список затриманих.

Денис стискав кулаки. У підвалі, серед запилених коробок, вони знайшли звіти — зі справжніми підписами, датами, рішеннями. Тут було все: імена, операції, суми, накази на усунення. Це було вибухом.

Але разом із цим — пастка. В одному з документів було ім’я людини, якій Денис довіряв. Людини, яка, як він вважав, не могла бути зрадником.

 

Перелом — у свідомості

 

> — Ми не можемо більше довіряти навіть своїм, — тихо сказав він.

Це був момент, коли боротьба перестала бути чорно-білою. Істина мала ціну, а правда вимагала жертв. Але Денис був готовий. В його руках тепер було більше, ніж компромат. У нього з’явився шанс змінити хід гри. Не викривши — а зламавши сам механізм.

І з цим — настав час діяти.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍