Читати книгу - "Жахослов"

потвору в парку. І навіть якби ви всі дивилися, якби на власні очі бачили, як я вбиваю серед білого дня, ви б забули. Ви б усе забули».

Він засміявся. Він упав на коліна, міцно обхопивши руками голову. За мить усі вони підуть, уся ця зграя ідіотів, що оточила його звідусіль, а тоді він вирішить, що робити далі. Він зуміє скористатися цією силою, як умів користатися всім, що життя коли-небудь пропонувало Даррену Лаурі.

Він і далі сміявся, і навіть коли опинився розпростертим на землі, коли на нього надягали наручники, уперши коліно йому між лопаток, коли в його вухах лунали грубі накази поліціянтів, його маніакальна радість тривала.

Минуло вже майже чотири місяці призначеного судом лікування в закритому психіатричному закладі, коли лікар Даррена нарешті здійснив справжній прорив.

Світ швидко оговтався від коротких заголовків про звіряче вбивство колишнім наркозалежним актором бездомної пенсіонерки – припустімо, родом зі Східної Європи, чиє тіло було настільки спотворено, що встановити особу виявилося неможливим.

Ім’я Даррена рідко згадувалося, якщо згадувалося взагалі, і блідий комедіант із півночі став новим політичним кумиром молоді після того, що утнув на церемонії вручення телевізійних нагород, оголившись перед спонсорами і продемонструвавши їм антикапіталістичне гасло, написане фломастером на геніталіях.

Сторінку Даррена у Вікіпедії було відновлено й одразу ж закрито після шквалу образ, що постійно з’являлися після кожного редагування. Він також мав кілька сотень дописувачів у Твітері, але жодного, хто своїми розмовами викликав бажання зустрітися особисто.

Але тепер, після кількох місяців інтенсивної праці з одним із найскладніших на його пам’яті пацієнтів із маревним розладом, доктор Бернард П. Бассет досягнув моменту істини.

Щоправда, лише за кілька хвилин від початку цього вирішального сеансу психіатр був змушений терміново викликати на допомогу охоронців, коли Даррен нарешті визнав – цілком і повністю, до кінця – що, вбивши «відьму», він успішно зняв із себе «прокляття». Насправді, його аж ніяк не забули. Але якщо тепер і згадуватимуть, то лише за його нелюдський учинок, його безумство, його моральне падіння.

Коли пацієнта, що горлав в істериці, вивели, лікар підняв з підлоги розбиті окуляри і обвів поглядом те, що залишилось від його кабінету після Дарренового нападу люті. Та навіть збираючи по кімнаті пошматовані книжки, що валялися скрізь, розламані стільці та зірвані жалюзі, лікар і далі посміхався до себе.

Це був найвизначніший випадок, і робота, яку він зараз писав, мала прославити його ім’я на весь світ. Нарешті настав той момент, коли доктор Бернард П. Бассет отримає визнання і схвалення за роки невтомної праці. Цього разу він подбає про те, щоб честь відкриття належала саме йому, а не комусь іншому.

Він знищить працю молодшого колеги на цю ж саму тему, покаже тому, наскільки нікчемна його Стернбекська премія за монографію на тему психопатії в порівнянні з його, Бассета, грандіозним здобутком. Це буде його зіркова мить. Це зробить йому ім’я в медицині, і це ім’я навіки залишиться в історії.

За стінами лікарського кабінету, відірвавшись від миття підлоги, відьма, що тихо й сумлінно працювала в лікарні протягом багатьох років, підвела голову й видихнула повітря із запахом локриці. Вона відчула небезпеку й засумувала, притулившись чолом до держака швабри.

Настав час шукати собі кращого місця.

* * *

Мюрієль Ґрей – письменниця, телеведуча і журналістка. В жанрі жаху опублікувала романи: «Спритник», «Горнило» і «Прадавній», номінований на Британську премію фентезі і охарактеризований Стівеном Кінґом як «моторошний, від якого неможливо відірватися». Єдина жінка, що обіймала посаду ректора Единбурзького університету, а наразі вона перша жінка – член Ради керівників Школи мистецтв Ґлазґо.

Зан

ЗАНЕПАД, – у, чол. 1. Погіршення загального стану, зниження рівня розвитку; втрата політичної або економічної могутності. // Стан літератури, мистецтва та ін., що визначається ідейним зубожінням, безперспективністю та деградацією. // Послаблення або руйнування чого-небудь. 2. Ослаблення або повна втрата фізичних та духовних сил людини.

Найближча етимологія: занепалий, занепасти, пасти, падати, падіння – рос. пасть, падать, біл. пасці, падаць, п. paść, padać, ч. padat, ст. pasti, слц. padat’, верх-луж. padać, ниж. – луж. padaś, болг. падам, падна, макед. падне, серб. – хорв., ст. – слов. пасти, падати, словен. pasti, padati, праслов. pasti від padti, padati – споріднене з д.-інд. padyate «падає, іде», авест. paiδyeiti «спускається, лягає», д. – англ. fetan, д. – верх. – нім. gifeȝȝan «падати», лат. pessum «додолу, вниз», також з праслов. Podъ «дно, підвалина, під», д.-інд. pāt, гр. πούς, ποδός, лат. pēs, pedis, гот. fōtus «нога».

Синоніми: спад, депресія; завмирання застій, деградація, стагнація; занепадання; руйнування, руїна; ЗАГИБЕЛЬ.

Приклад: «Занепад – жахлива річ, яка спіткає кожного навкруги, коли світ раптово змінюється…»

Занепад

Марк Семюелз

Карлос Ріас не мав справ із нижчим прошарком суспільства, відколи був злиденним студентом технологічного факультету. Одним з його життєвих гасел було «Ніколи не повертайся», і він успішно скерував своє життя таким чином, що кожен етап його кар’єри підносив його дедалі вище й вище кар’єрними щаблями, все далі від суспільного дна. Одного за одним він залишив позаду всіх давніх університетських друзів, першу дружину (щойно їй виповнилося тридцять і вона зробилася сварливою й почала набирати вагу) і і значну частину свого майна. Щоправда, останнє складалося здебільшого з механізмів і технічних пристроїв, якими соромно було користуватися понад рік від їхньої появи на ринку. Принаймні таке старіння було передбачене самою їхньою природою. Людей було значно важче переконати в тому, що їхній час минув і вони більше не становлять жодної користі. У свійської тварини є перевага – вона ніколи не скаржиться, навіть коли настає час виганяти її на вулицю. Та він ніколи не заводив тварин, не враховуючи золотої рибки, яку виграв на Масляничному фестивалі і яка зогнила у воді, перетвореній на отруту в дешевій пластмасовій банці, у якій він її й отримав.

Єдиний спосіб дати собі раду з минулим, думав Ріас, одним один спосіб: дати йому берега й забути раз і назавжди.

Тепер же він був змушений проти власної волі, на вимогу компанії оселитися в