Читати книгу - "Отець всіх лис, Марк Лапкін"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Ксюша розлютилася.
Гола жінка ходила кімнатою з боку в бік і з кожним кроком її волосся, а тепер ще й груди на додачу підстрибували вгору.
- І ти сказав про це тільки зараз?! - кричала Ксюша.
Жінка не знаходила слів і перейшла на тваринний рик. Вона хотіла вивільнити свій гнів і кинути щось.
Над ліжком була кам'яна статуетка жінки. Ксюша схопила її і з вигуком кинула об підлогу. Статуетка не тріснула, не зламалася, і це ще більше розлютило жінку. Вона полізла бити Чоловіка.
Чоловік слухняно приймав ляпаси Ксюші. Вона била його руками з усієї сили, але той навіть не похитував головою. Чоловікові було боляче, але скоріше боляче за Ксюшу і її страждання.
- Ти порожній, ходячий спермобак, - надривалася жінка. - Дерево плоду, що не приносить. Ти...
У людській культурі не було багато образ для безплідних чоловіків, і Ксюша не змогла продовжувати далі. Вона впала на підлогу і розплакалася від безсилля.
Чоловік підняв її з підлоги і посадив на своїх колінах. Жінка надривно дихала, чергуючи дихання ротом і носом. Усе її обличчя було вологим, і волосся прилипало до щок і чола.
- Мої кисті болять, - скаржилася Ксюша.
- Тому що ти щосили мене била? - запитав Чоловік.
- Так.
Чоловік почав цілувати її кисті в тих місцях, де вони боліли.
- Не треба мене цілувати, - сказала жінка і відсмикнула свої руки. - Мені не потрібен чоловік, мені потрібна дитина, - закінчивши речення, Ксюша вдарилася в сльози з новою силою.
- Я розумію, - займаючи порожнечу, відповів Чоловік.
Ксюша зупинила плач і перейшла в істеричний сміх.
- Ха-ха-ха, що ти розумієш? Краще б ти мовчав. У мене вже була дитина, - зізналася Ксюша. - Здорова, велика дівчинка. Що ти можеш зрозуміти? Ось що ти можеш зрозуміти? - знову і знову повторювала жінка.
Вона відкритою долонею вдарила Чоловіка у скроню. Її права кисть розболілася з новою силою, і вона надовго повернулася до своїх сліз.
Чоловік дивувався тому запасу сил, що були у Ксюші. Ні, не серії ударів, що вона видала. Ридати так довго виснажило б будь-який організм насухо.
У кімнаті було прохолодно. Чоловік укрив ковдрою ридаючу Ксюшу в себе на ногах. Та подивилася на нього і запитала ще раз:
- Ти ж пожартував, так? Якщо ти пожартував, то, будь ласка, поклади мене на ліжко і зроби мені дитину.
Чоловік уклав Ксюшу, але далі, ніж укутати її, справа не зайшла.
Він не знав де його штани і цигарки, тому взяв одну цигарку з тумбочки, що Ксюша дбайливо залишила як аванс за масаж.
- Куди ти йдеш? - безжиттєво запитала жінка.
- Вниз. Палити, - відрапортував він.
- Іди.
Він відчинив двері спальні й почув навздогін:
- Ось чому ти безплідний.
Чоловік зайшов у кухню і прикурив сигарету від газової плити.
Така плита - рідкість. Ксюшина кухня була сповнена глибоких сковорідок, що просто не могли «працювати» як треба на електричних плитах.
Він сперся об стіну і з млявим поглядом курив. Голова раз за разом крутила ту хвилину близькості з Ксюшею, що ніколи не переросте в щось більше. У голову не лізло нічого нового. Чоловік повернувся до спальні.
Дорогою до ліжка він підняв статуетку чорної жінки з підлоги і повернув її на колишнє місце.
- Я можу тобі допомагати по кухні, - запропонував Чоловік. - Принаймні поки твої кисті не заживуть.
- Допоможи мені знайти високого, не потворного мужика з працюючими яйцями. Усього на одну ніч, - витріщаючись у стіну, відповіла йому Ксюша.
- Значить ось хто я - високий, не потворний мужик, - повторив він за нею.
- Саме так.
Чоловік покинув спальню знову і вирушив на пошуки свого одягу.
В одній із кімнат висіло Ксюшине прання. Йому вдалося роздивитися і своє. Одяг був чистим, але надто вологим, щоб його носити. Ксюша відіпрала навіть кров із ліктя його куртки. У тій самій кімнаті, а не в Ксюшиній спальні заряджався його телефон. Просто на журналі, через який він тут і опинився. Чоловік знову відкрив журнал анекдотів у випадковому місці.
***
- Подивіться на цих самовідданих людей! Монахи храму, як і їхні батьки та діди, дали обітницю безшлюбності!
***
Він забрав усі свої речі, крім журналу.
Мокрі речі, перекинуті на плече, посилювали відчуття холоду. Чоловік готовий був спускатися, але повернувся у ванну кімнату і прихопив жмут волосся з Ксюшиного гребінця. Він сховав волосся в куртку.
На вулиці було холодніше й темніше, ніж раніше. Жодна з вивісок не горіла. Море вщухало після шторму.
Тіло Чоловіка не було прикрите одягом, хіба що його плече, на якому той ніс своє прання.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Отець всіх лис, Марк Лапкін», після закриття браузера.