Читати книгу - "Танець МечІв , Arachne "

Дзуйхо, відчувши наростаючу напругу, зробив крок уперед, намагаючись заспокоїти товаришів.

— Масамуне, Мурасаме, ми всі хочемо того самого — перемогти. Але, можливо, кожному з нас потрібно докласти зусиль до єдиної мети. Плани та рішучі дії можуть бути частиною однієї стратегії, якщо ми об'єднаємо їх правильно. — Його голос був м'яким, але впевненим.

Інугами Куроші, стоячи осторонь, мовчки слухав суперечку, але в його погляді читалася прихована тривога. Він розумів обидві сторони, але знав, що розбіжності можуть послабити їхню єдність, і якщо це станеться, вони втратить свою силу.

Фудзісане, вислухавши все, що говорили друзі, глибоко зітхнув. Він розумів, що кожен з них мав рацію по-своєму, і їхні погляди відображали їх унікальні риси, але цей поділ міг обернутися для них катастрофою.

— Ми не можемо дозволити розбіжностям зруйнувати наш зв'язок, — твердо сказав він, його голос був серйозним. — Мудрець сказав, що ми можемо перемогти лише, якщо діятимемо як одне ціле. Так, нам потрібно бути готовими до бою, але й нерозсудливість, і зайва обережність можуть стати причиною нашої поразки. Ми маємо знайти баланс.

Масамуне та Мурасаме замовкли, кожен з них усвідомлював, що в словах Фудзісане була правда. Вони обмінялися напруженими поглядами, але потім неохоче кивнули, визнаючи, що їхні розбіжності можуть лише послабити їх.

Масамуне зітхнув, його голос пом'якшав.

— Фудзісане правий. Нам треба діяти, але це не означає, що ми повинні кидатися на ворога наосліп. Давайте використати і стратегію, і рішучість.

Мурасаме подивився на друзів, його обличчя пом'якшало, і він трохи кивнув.

- Добре. Якщо ми об'єднуватимемо наші сили і слухатимемо один одного, у нас буде шанс. Але пам'ятайте – я все ще вірю, що рішучість – це наша головна сила. Ми не маємо боятися.

Всі юнаки переглянулися, і в їхніх очах світилася рішучість та розуміння, що їхні сили справді зможуть з'єднатися, якщо вони слухатимуть та підтримуватимуть одна одну.

Мудрець мовчки слухав, як юнаки обговорювали свої плани, обмінюючись ідеями та розбіжностями. Він бачив, що навіть після всього пройденого шляху розбіжності між ними не зникли. Він знав, що кожному було важко прийняти чужу думку, але розумів: для перемоги їм необхідно об'єднатися.

Коли юнаки трохи заспокоїлися, Мудрець нарешті заговорив, його голос пролунав рівно, але вагомо:

- Лідер групи - Масамуне.

Ці слова повисли у повітрі, як камінь, скинутий у спокійне озеро. Усі мовчки глянули на Мудреца, усвідомлюючи важливість його вирішення. Масамуне трохи нахилив голову, його обличчя залишалося спокійним, але в очах горіла іскра усвідомлення відповідальності. Він розумів, що лідерство – це не просто право, а й обов'язок спрямовувати товаришів та тримати команду на правильному шляху.

Але Мурасаме, тільки-но почувши слова Мудреца, відчув, як у нього закипіла лють. Він одразу випростався, його погляд став жорстким і сповненим невдоволення.

— Чому саме Масамуне? — різко запитав він, його голос пролунав голосніше за звичайний, у ньому чулося роздратування і протест. — Чому не я чи хтось інший? У нас у всіх є сила та рішучість, а не тільки в нього.

Мудрець спокійно глянув на Мурасаме, його погляд був перейнятий як розумінням, і твердістю.

— Масамуне має стратегічне мислення та вміння зберігати спокій, коли це необхідно, — відповів він, його голос був тихим, але впевненим. — Ці якості допоможуть вам залишатися згуртованими під час небезпеки. Його підхід надасть вам шанс на виживання.

Але слова Мудреця тільки підлили олії у вогонь. Мурасаме, стиснувши кулаки, роздратовано дивився на Масамуне, його обличчя виражало гнів і образу.

- Тобі пощастило бути "спокійним і стратегічним", - сказав він, у його голосі чулася гіркота. — Але ти забуваєш, що і хоробрість, і рішучість важливі. Ти не єдиний, хто здатен вести за собою. Ти знаєш це, Масамуне. Ми з тобою билися один проти одного, і ти знаєш, що я не поступаюсь тобі в силі!

Масамуне холодно глянув на нього, не збираючись поступатися під натиском. Вони обидва знали, що їхній конфлікт не був просто людським — це було протистояння, що сягає корінням у далеке минуле, коли їхні мечі являли собою різні ідеали та філософії.

- Хоробрість - це не просто наполегливість, Мурасаме, - сказав він, його голос був тихим, але твердим. — Ти ніколи не розумів, що для перемоги потрібно більше, ніж агресія. Наша мета – не просто знищити ворога, а врятувати один одного і цей світ. Якщо твій метод нас погубить, то яка користь від нього?

Ці слова тільки роздратували Мурасаме, і він зробив крок уперед, його очі горіли гнівом.

— Ти думаєш, що все знаєш, Масамун? Ти не був тим, хто йшов на пролом, коли ніхто не вірив у перемогу. Я завжди бився, поки ти стояв і думав. Як ми можемо довіряти тому, хто боїться ризикувати?

Фудзісане та Дзуйхо з тривогою спостерігали за їхньою розмовою, розуміючи, що старе суперництво між ними знову спалахнуло. Інугамі Куроші стояв трохи осторонь, мовчазний, але його погляд висловлював занепокоєння, ніби відчував, що цей конфлікт може зруйнувати їхній зв'язок.

Дзуйхо ступив уперед, намагаючись заспокоїти друзів.

— Мурасаме, Масамуне, ми всі розуміємо, що для нас важливими є і стратегія, і рішучість, — сказав він, його голос був м'яким, але в ньому звучала серйозність. - Зараз не час згадувати старі образи. Нам треба працювати разом, щоб перемогти Тінь Безсмертного.

Але Мурасаме, не відводячи погляду від Масамуне, стискав зуби, його погляд був сповнений образи.

— Я втомився бути тим, хто підкоряється. Я теж гідний бути лідером, і ти знаєш, Масамуне. Я не збираюся йти за тобою сліпо.

Масамуне зітхнув, і його голос став м'якшим, але все ж таки залишався твердим.

— Мурасаме, лідерство — це не особиста перевага, а служіння спільній справі. Ми всі тут рівні, і якщо ти вважаєш, що можу захистити нас усіх, я тільки радий цьому. Але ти маєш розуміти, що єдність важливіша за наше минуле суперництво.