Читати книгу - "Втрачене серце духа, Олександра Метафор"

— Саме тому охоронець почав раптово вишукувати всі приміщення?

— Допомагав, — підморгнула Каю-без-душі медіум, не звертаючи на мене жодної уваги.

Довелося плентатися позаду з найнещаснішим обличчям і сподіватися на прихильність рудоволосої бестії.

Але її губи весь час розпливалися в усмішці, а в погляді я помітив те, чого точно не було раніше. Зацікавленість. І начебто мені треба б радіти, тільки чому на душі так паршиво?