Читати книгу - "Книга друга. Герой Дивли, LesykLab"

- Нічого подібного, - заперечила Єва і провела його до ширяючої каталки.

Коли Надео видерся на другі ноші, Єва наказала каталці Хейлі повернути його в ізолятор. Та випливла з кабінету і рушила коридором.

Єва залізла на ноші до Надео і повторила команду. Вона натягла на них обох простирадло і приготувала рушницю. Ноші вилетіли в атріум.

Коридор, що веде від медичного крила, тепер кишів піднятими по тривозі роботами, пацієнтами та медичним персоналом. Поки їхня каталка вливалася в зграю інших каталок і прокладала шлях через увесь цей хаос, Єва лежала абсолютно нерухомо і, трохи піднявши простирадло, підглядала в лужок. Повз них промчав помічник Кадма у супроводі двох авторитонів.

- Мені доповіли, що вона в лабораторії С, озброєна та небезпечна, - говорив він на ходу роботам.

Єва втиснулася в ноші і в бік Надео. Сируліанець лежав так тихо, що лише його слабке поверхневе дихання видавало в ньому життя. Їхня каталка впливла у великий ліфт разом із каталкою Хейлі, двері за ними зачинилися, і ліфт поїхав униз, до ізолятора. Тепер, коли вони ненадовго залишилися втрьох без сторонніх, Єва простягла руку до пілоту і покликала:

- Хейлі! Хейлі, прокинься!

Хлопець застогнав, повіки його засмикалися. Взявшись за крапельницю, прикручену до каталки, він ледве сів і сказав:

– Де я?

Єва вислизнула з-під простирадла і, вставши збоку від його кушетки, простягла перекодувальник.

- Тобі мало не перепаяли мізки злобні робомедики… але завдяки мені таки не перепаяли. Ти навряд чи зробив би для мене те саме.

Хейлі здивовано проморгався і провів долонею по голеній голові.

- Єва? Ти що тут робиш?

– Намагаюся витягти нас звідси… всіх нас.

- Вибач, - сказав пілот. – Я не знав. Кадм обдурив мене, коли я повернувся до «Біжу». Він сказав...

- Не важливо. Треба забиратися звідси, - обірвала його Єва, стягнула медичну шапочку і почала розстібати халат. - А тепер роби, що я скажу, і швидше!

Розділ 19. Возз'єднання

Ліфт спустився на потрібний поверх, двері роз'їхалися вбік, і каталки з двома пацієнтами випливли назовні. Хейлі, одягнений в уніформу медика, зображував супроводжуючого.

Ліфт доставив їх до службових дверей круглої апаратної – центрального посту, звідки проглядалися обидва крила тюремного ізолятора. Скрізь було темно, якщо не брати до уваги тьмяного світіння колонноподібних камер. На майданчику ліфта їх зустріли два авторитони. Вони привіталися з Хейлі.

– У мене… ем… доручення… перевести пацієнтів із медлабораторії, – заявив той. – І нам потрібний той другий синій чужинець, якого доставили вчора.

– До нас не надходив запит на переклад, – сказав один із авторитонів, не рухаючись із місця та перекриваючи дорогу однієї з каталок. – Зачекайте, поки ми не отримаємо підтвердження.

Другий робот покотився до пульта у центрі приміщення.

- Ем, зачекайте. Підтвердження у нас є, - гукнув його Хейлі, схопився за стійку крапельниці найближчої каталки і різко перекинув її набік, створивши свого роду барикаду. Єва викотилася з-під перевернених нош і пальнула в авторитона зі звукової рушниці. Але до наступного пострілу другий встиг випустити цілий рій ШОК-дротиків, що встромилися в їх імпровізоване зміцнення.

Надео сповз зі своєї каталки і пригнувся, рятуючись від заварухи, що почалася. Хейлі відбив ще кілька дротиків, поки Єва розправлялася з другим охоронцем.

– Давай до цих збитих! - Хейлі показав на авторитонів, що валялися.

– Навіщо? - Єва пальнула в настав третього.

– Є ідея.

Пілот видер стійку крапельниці з нош, і під їх прикриттям вони пробралися до повалених сторожів. За допомогою металевої стійки Хейлі відколупав у авторитона одну руку.

Єва аж скрикнула, коли юнак здер з руки робота захисні пластини, оголивши бліду, усохлу людську плоть.

– Там… там що, людина? - Здивувалася дівчинка.

- Та не, мабуть, клоновані частини тіла, - відповів Хейлі. - Не думай про них як про людей. Це просто роботи. – І він начепив пластини на свою власну руку. – Ну от тепер можна помірятись силами, – резюмував пілот, оглядаючи арсенал вбудованих у зап'ястя гармат.

Тонкий свист пролунав з нової руки Хейлі, і великий зазубрений ШОК-дротик вилетів прямо у напрямку Єви. Та пригнулась, і вузька голка промайнула над її головою. Дівчинка обернулася і сердито дивилася на Хейлі.

- Вибач, - криво посміхаючись, сказав пілот.

Єва зарядила рушницю і вистрілила в товсті двері апаратної. Прозора багатошарова сталь прогнулась, але не піддалася.

Поруч із ними брякнувся об підлогу залізний снаряд з миготливою червоною лампочкою.

- Лягай! - заволав Хейлі, і снаряд вибухнув, випустивши хмару маленьких ШОК-дротиків.

Коли пил осів, дівчинка виявила, що в тіло Хейлі вп'ялися кілька дротиків і він паралізований. Вона рачки по купах сміття доповзла до апаратної і почала перезаряджати рушницю, націлившись на пульт управління.

– Стояти! - Загін авторитонів вишикувався навколо дірки в стіні. – Склади зброю, інакше…

Тут металевою обшивкою командира охоронців пробіг електричний розряд. Один за одним бійці падали, і Єва побачила за шеренгою роботів Надео, що орудує бойовою рукою загиблого авторитона. Він підійшов зі спини і вирубав їх усіх одним електричним розрядом.

- Допоможи Хейлі! - Єва махнула рукою у бік пілота, що смикається на підлозі, а сама пальнула з рушниці по пульту управління. Той розлетівся на шматки, випустивши хмару іскор, тож Єви теж довелося сховатися.

Піднявшись на ноги, вона оцінила результати диверсії: харчування перестало надходити до камер, освітлення відключилося, стіни стали прозорими. Єва стрибками спустилася сходами, що вели від центрального посту, і побігла вздовж рядів порожніх камер. У третьому ряді знайшлися дві камери із заарештованими.

У першій сидів виснажений альціон, повністю позбавлений свого звичайного строкатого забарвлення. Він навіть не ворухнувся, коли Єва постукала по стіні камери рушницею. В'язень другий вразив дівчинку своїм зростом. Нескладний прибулець у льотному комбінезоні стояв на чотирьох тонких, мов гумових ногах і спостерігав за кожним Євиним рухом.