Читати книгу - "Книга друга. Герой Дивли, LesykLab"

- Відійди! - Вона махнула йому рукою, ніби відганяючи геть, і вистрілила в основу камери. Усміхнений чужинець видерся з дірки в стіні і погладив Єву по голові.

- Ах, ну що за чарівна феєчка-бієчка прийшла мені на допомогу! Звати Хакслі, королівський розвідник Служби промінь-навігації, працюю на королівку, - відрекомендувався він. – Цю рибку викинь із голови, – порадив він і махнув рукою у бік альціону. - Схоже, він уже не з нами, якщо ти розумієш, про що я. Як вибиратимемося з цієї пастки, малятко?

- Спочатку треба знайти Рові. - І Єва продовжила рухатися вздовж рядів камер. – Бачив тут сируліанця?

Хакслі йшов поруч із Євою, і їй увесь час здавалося, що він ось-ось спіткнеться.

– А? Синій, кажеш? Тут, замкнено?

– Так, – підтвердила Єва. – Він мій друг.

- Ну, бігати цим лабіринтом марно. Давай-но старий Хакслі швиденько подивиться.

Хакслі схопився на зовнішню стіну найближчої камери і за допомогою пухких пальців і гумових ніг за лічені секунди виліз на самий верх.

- Он там наш дрібний розбійник! - показав він кудись. - Через один ряд.

Єва кинулася в напрямку, вказаному прибульцем, і різко загальмувала біля камери, де сидів Ровендер Кітт.

– Рови! – пискнула дівчинка.

Ровендер підвівся на ноги і поклав обидві долоні на скло. На зап'ясті сируліанця бовтався пошарпаний браслет дружби, сплетений Євою.

- Збочися! - крикнула Єва.

Декілька миттєвостей, і Ровендер опинився на волі. Він тепло обійняв Єву.

- Тобі не слід було ризикувати і приходити сюди за мною. Але я так радий тебе бачити, – сказав він з усмішкою.

- Я теж, - відповіла Єва.

- Ти полиняла на свій день народження? - Він пошматував її по волоссю. - У тебе колір змінився.

– Колір, так… А я ні, – відповіла Єва.

- О, ти змінилася, Єва. Я бачу це на твої очі.

Єва знову обійняла його. Яке знайоме відчуття – притиснутися щокою до пошарпаної куртки Ровендера.

– Добре, що ти гаразд, – шепнув він. – Я турбувався.

- Не дарма ти обережний, - сказала вона, схлипнувши. – Нам взагалі не слід сюди приїжджати.

Ровендер притис її до себе:

- Все нормально, Єва. Ти ціла, і це для мене найголовніше.

Тут Хакслі вигукнув зі свого наглядового пункту на вершині камери:

- Треба поспішати, беєчка. Підтягується підкріплення.

- Ходімо! – сказала Єва. - Ідемо звідси.

Єва привела Ровендера та Хакслі в апаратну, де чекали на Хейлі та Надео. Пілот усе ще лежав на підлозі, а Надео висмикував ШОК-дротики з його ноги.

- Надіо?- вигукнув Ровендер, очевидно вражений жахливим виглядом побратима.

- Ровендер? Ровендер Кітт?

Ровендер обійняв одноплемінника. Єва бачила, що у нього сльози навернулися на очі, поки він розглядав шрами та садна – свідчення мук, через які пройшов його друг.

– Що… що вони зробили?

- Я не відчуваю болю тепер, коли зустрів тебе, втраченого брата мого племені. - Надєо подивився йому прямо в очі. - Допоможи мені добратися додому, Ровендер. Щоб я побачив свій клан востаннє.

– Дай мені це! – Ровендер вихопив із рук Єви рушницю. Він зарядив зброю і націлив її на Хейлі.

– Що ти робиш? - Закричала Єва.

– Позбавляю нас від зрадника. Він обдурив нас. Усіх нас!

- Що ти маєш на увазі? - Запитала Єва, дивлячись, як Хейлі повзе під перекинутою каталкою.

Ровендер стусаном відкинув каталку.

- Він виманив мене сюди, поки ти спала, - щоб продати нас окремо. Але більше нікого не вести на смерть.

- Ні, - Єва штовхнула дуло, і рушниця вистрілила в стелю.

- Не вбивай мене! Я не знав! – благав Хейлі. - Я думав, вас обох просто приймуть у місті, а не зроблять піддослідними пацюками.

- Ходімо, Рові, - сказала Єва, забираючи в нього рушницю. - Треба вибиратися звідси. Потім його вб'ємо!

І вона припустила до ліфтів.

- Не хотів би я опинитись на твоєму місці, герой, - зауважив Хакслі, потріпавши лису голову пілота. Хейлі відкинув руку прибульця.

Ліфт брязнув, двері роз'їхалися - і звідти вивалився цілий взвод авторитонів.

- Ховайтеся!

Її друзі пірнули за широку каталку, і Єва пальнула по роботах.

- Має бути інший вихід! - Вигукнув Ровендер, підтримуючи Надео.

– Давайте за камерами сховаємось, – запропонував Хейлі.

- Не вийде, герой, - відповів Хакслі. – Там нас точно повиловлять. Тут ми як риби-павуки у садку.

- Треба більше зброї. - Хейлі зашкутильгав через центральну посаду до оглядових пунктів, розташованих по колу. Інші втікачі наслідували його приклад, а Єва прикривала їх.

- Міркуйте швидше! Вони оточують! - Закричала вона крізь гуркіт.

- Всі двері замкнені. – Ровендер плечем штовхнув зачинені двері. Цілий дощ ШОК-дротиків обрушився на стіну поряд із ним.

- Тримайся, синій. Старий Хакслі розбереться. - Довгий прибулець стрибнув на двері і вибив їх. – Тут нічого. Наступна.

– Може спробувати головний вхід до ізолятора? - Запропонував Хейлі.

– Знову погана думка. – Хакслі перейшов до дверей до наступної оглядової.

Ровендер погодився:

– Там чекатиме ще більше охорони. Вони й так нас у куток загнали.

- Перспективи плачевні. Але принаймні ми помремо борючись, – додав Хакслі.

Двері оглядової раптом розлетілися, висаджені зсередини, і втікачів розкидало в різні боки.

– Ось ти де, Дев'ять, – сказала вона з усмішкою. - Я вже почала турбуватися, що більше не побачу тебе після нашої сварки.

Єва Дев'ять усміхнулася у відповідь, не перестаючи палити по загону, що швидко наближався.

– Ти ж наче про одного друга розповідала, – продовжила Вісім.

Вона стала пліч-о-пліч з сестрою і вистрілила в найближчого авторитона. Голова того вибухнула, а тулуб осів на підлогу.

– Але, зважаючи на все, вирішила звільнити всіх в'язнів.

- Вісім, знайомся: Хакслі, Рові, Надео ... і Хейлі. - Єва порилася в кишені, поки заряджалася її зброя, і, видививши звідти перекодувальник, простягла його старшій сестрі. - Натисни на кнопку ось тут і поговори в нього, тоді всі будуть тебе розуміти.