Читати книгу - "Тінь серед світла, Деріка Лонг"

Раптом із-за вікна почулася гучна зупинка автомобіля, і Оксана, відволікшись, поглянула на чорну дорогу автівку, що зупинилася біля магазину. Це було майже вражаюче — машина мала дорогий вигляд, з тонованими вікнами та бездоганним стилем. Інна відразу замовкла, її погляд відразу привернув автомобіль. Вона підняла брови і тихо сказала:

— Ого, що за машина? Хтось багатий приїхав...

Тим часом, як Оксана витирала каву зі свого одягу, двері магазинчика відчинились, і в дверях з'явився Мирослав. Він не був просто відвідувачем. Він був для Оксани всім. І коли його погляд зустрів її, серце її знову забилося сильніше. Він стояв в дверях, вперше дивлячись на неї з такою ніжністю і теплотою, що Оксана почала вірити — цей день справді буде особливим.

Мирослав крокував до неї, і всі навколо здавалося затихли. Оксана відчула, як її обличчя розцвіло від радості. Не встигла вона сказати ані слова, як Мирослав усміхнувся і, трохи наблизившись до неї, сказав:

— Оксано, я привіз для тебе сюрприз. Ти знаєш, що я ніколи не приховую своїх почуттів, і сьогодні я вирішив зробити тобі маленький подарунок.

У його руках був величезний букет червоних троянд, — як символ його глибоких почуттів до неї. Оксана не змогла стримати емоцій — її серце билося так, що, здавалося, вся кімната відлунювала. Вона не могла повірити, що цей чоловік, незважаючи на своє тяжке минуле, прийшов до неї з такими почуттями.

Тетяна, керуюча магазином, здивовано спостерігала за сценою, але Мирослав вже не звертав на неї уваги. Він мав намір повести Оксану кудись, і зараз він вирішив діяти.

— Тетяно, — сказав він з усмішкою, звертаючись до жінки. — Я заберу Оксану з роботи сьогодні. Хочу провести з нею час. Це мій спосіб сказати їй, як багато вона для мене означає.

Тетяна глянула на нього і відповіла:

— Звісно, Мирославе. Оксана, йди з ним. Це буде чудова можливість.

Мирослав розплатився з Тетяною, залишивши гроші на каву і кілька корисних дрібниць. Оксана, все ще вражена, піднялася, розпрощалася з Тетяною і, без заперечень, рушила разом з Мирославом до автомобіля.

Інна, стоячи біля вікна, тихо дивилася на них, і її погляд був повний заздрості. Вона не могла змиритися з тим, що Оксана — та сама Оксана, яку вона вважала занадто простою, мала такого чоловіка поряд. Це ж був сам Мирослав! Інна не могла втримати посмішки, яка була змішана із розчаруванням і заздрістю. Вона відчула, що їй важко було прийняти цю реальність.

Мирослав і Оксана пішли до автівки, їхні кроки зливалися в один, а серце Оксани билося, немов у ритмі цієї миті. Вони сіли в автомобіль, і Оксана ще раз поглянула на книжковий магазин, де її день, схоже, змінювався назавжди. Це була не просто зустріч із Мирославом. Це була нова глава її життя.