Читати книгу - "Обрана бути собою, Ельма Кіраз"

57
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 37 38 39 ... 51
Перейти на сторінку:

— Дурнувата сорочка…— просичала я крізь зуби.

— Тихо-тихо, не поспішай, — Арсен розсміявся, — нас ніхто не наздоганяє. Маємо купу часу.

— Не заспокоюй мене, — я намагалась і надалі зосереджено розщіпити бодай один ґудзик.

— Я казав тобі, яка ти гарна? — чоловік провів пальцями по контуру мого волосся.

— Можливо, — я легенько посміхнулась, — але навіть зараз?

— Особливо зараз. Коли ти вся така пристрасна і збуджена. Настільки, що навіть не можеш впоратися з 

такими дрібницями, — він вказав на свої груди, — це мені подобається ще більше.

— Ну тоді звільни, будь ласка, себе від цієї дурної сорочки. Інакше я буду злитися і тобі це не сподобається, — я хитро посміхнулась.

Арсен зробив те саме і повільно підніс руки до тих дурних ґудзиків. Не зводячи погляду з моїх очей він наче хитрий лис навмисно робив все надто повільно, довго і так, ніби йому теж не виходить це зробити. А я закипала від бажання і від злості одночасно. Та зрештою ця мука закінчилась і переді мною зʼявилось неймовірне тіло.

— Роздивляєшся так, наче бачиш вперше, — іронічно сказав нотаріус.

— Той випадок в моїй ванні не рахується, — я поклала руки на його оголений торс і поцілувала, — це був точно не підходящий час для таких речей.

— Але ти розглядала мене, — він відповідав і на мій поцілунок, і на мої слова, паралельно розщіпаючи ґудзики і у мене на блузці.

— Не лести собі, — я стягнула сорочку з його плечей, — то була просто випадковість.

— Така ж випадковість, як оце, — Арсен засміявся, проте моя блузка опинилась десь на підлозі. Він так швидко та різко зняв її з мене, що за своїми емоціями я цього навіть не помітила.

— Мерзотник, — я фиркнула, але знову припала до його губ.

Наші тіла тепер торкалися одне одного гарячою шкірою. А в кімнаті було досить прохолодно і такий контраст лише підсилював наше бажання. Від решти одягу ми звільнились ще швидше, ніж відбувалась боротьба з ґудзикамм. І мене огорнув такий ніжний трепет, наче в мене це було вперше. Але все саме так. Вперше я кохаюся з чоловіком, до якого в мене є надзвичайно сильні почуття. І який так само кохає мене.

— Тепер це місце не буде мати лише атмосферу роботи. Стане важче налаштуватись на працю, — розсміявся нотаріус.

— Та замовкни вже, — я примружила очі та почала засипати його плечі поцілунками.

Наступного дня, на жаль, я прокинулась сама. Арсен з самого ранку поїхав на роботу, але навіть в такій ситуації він залишив мені невеликий сніданок. Посмішка не сходила з моїх очей, поки я жувала найсмачніші в світі бутерброди з сиром і пила ледве теплий чай. Але це було надто приємно. Хоча і подумками я поверталась на площу до тих чарівних пончиків…    
Мені хотілося дочекатися Арсена в його квартирі, проте я зовсім не знала, чим себе зайняти. Дістала зі стелажа якусь книгу та поринула в читання, але майже одразу почала засинати. То ж вирішила, що можна піти прогулятися надвір, адже цей район мені ще не зовсім знайомий. Та підйшовши до своєї сумки, я побачила поруч з нею обережно складений папір.

 «Сподіваюсь, у тебе немає ніяких планів на вечір? Бо я маю для тебе шалений сюрприз. Хоча це не зовсім сюрприз, бо я вже зізнався тобі. Неважливо. Чекатиму тебе в тому ж ресторані, де ми вперше вечеряли з тобою. За тим же столиком. Маю велику надію, що у тебе є ще одна така ж гарна сукня.
Я кохаю тебе, Регіно!

Арсен.»

1 ... 37 38 39 ... 51
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Обрана бути собою, Ельма Кіраз», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Обрана бути собою, Ельма Кіраз"